Оля із задоволенням оглянула бездоганно сервірований стіл та акуратну квартиру. У двері подзвонили, і до кімнати зайшов її хлопець, Ігор із трояндами.

Вони зустрічалися вже чотири місяці, переважно бачилися в Ігоря, але сьогодні була черга Олі влаштувати романтичну вечерю. Після вечері вони розслабилися на зручному дивані Олі, приготувавшись дивитись кіно.

Раптом із сусідньої квартири пролунала гучна музика, порушивши їхній спокій. Ігор захвилювався, пропонуючи розібратися із сусідом Олі чи викликати міліцію.

Оля ж незворушно знизала плечима, розповівши про свої невдалі спроби вирішити цю проблему. Оля говорила, що вже коли починалася музика, вона хотіла сусідці щастя, здоров’я, багатства та коханого чоловіка, сподіваючись, що з цим все в її житті зміниться.

Сміючись, Ігор спитав, чи працює її стратегія. Оля визнала, що музика почала звучати рідше, що вселило в неї надію. Крім того, її незвичайна тактика «змін добром» дозволила покращити її стосунки з набридливим колегою. За кілька днів в офісі Ігоря поповзли чутки про скорочення штату через приїзд дочки начальника.

Побоюючись за свою роботу, Ігор бажав начальнику здоров’я, щастя та процвітання, як його навчала Оля. Дивом йому вдалося зберегти роботу, тоді як іншого колегу було звільнено.

Втішний, Ігор поділився своїм досвідом з Олею, а та у свою чергу розповіла, що її галаслива сусідка тепер рідко буває вдома після переїзду до свого залицяльника.

Незвичайна стратегія Олі спрацювала, і Ігор узяв її на озброєння, бажаючи добра всім тим, хто йому не дуже подобався. Такий підхід змінив ставлення людей до нього, підтвердивши приказку: “Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе”.