У мене була тітка Катя. Мама з нею не спілкувалася, чому я не знала. Але й тітка загалом не рвалася з нами спілкуватися. Я знала, що у мене є дві двоюрідні сестри – Даша та Настя. Знала, що Настя старша, а Даша навчається у медінституті. Більше мені нічого не було відомо. У моєму житті одна мить настали сkладні часи.

Не ста ло моєї мами. Ми з татом ледве трималися. Я була на останньому курсі університету. Наступного дня після мого випускного не ста ло тата.

Після мами я відмовилася від своєї частки у домі на користь батька, а він написав дарчу на весь дім на мене і сказав ”не вірити їм”. Я не зрозуміла, що він мав на увазі, але все з’ясувалося. Все життя, скільки я пам’ятаю, тато ніс маму на руках.

Вони були без розуму один від одного, мабуть, через це тато почекав, поки я випустусь з університету і пішов прямо до мами. Приблизно в цей час, коли я намагалася ви жити після таких уда рів долі, мені дзвонить Даша і каже: — Юль, привіт. Слухай, я у справах за тиждень приїду до Москви. Можна, ти маєш 2 дні залишитися?

Я подумала, ну студентка, їй буде сkладно однієї у великому місті, тут хоч би я житлом допоможу. Заперечувати не стала, тільки-но попросила попередити за день до приїзду. Настав день Х.

Даша приїхала і одразу звернула увагу на моє житло: — Непогано ти влаштувалася, сестричка, тільки, ось, чи надовго… Потім вона сказала, що нам треба поговорити сер йозно.

Даша розповіла мені, що Настя насправді моя рідна сестра по батькові, просто після її народ ження мій батько пішов до моєї матері та залишив тітку з дитиною у руці. Власне, через це моя бабуся залишила всю спадщину тітці, через це мама та тітка не спілкувалися. Але це все зі слів Даші.

Вона розповіла це, виявилося, щоб підготувати мене до того, що моя тітка і Настя хочуть пози ватися до мене. Даша сказала, що вони скоро теж приїдуть у місто, і тоді все дізнається. Я подумала: ”Квартира мені перейшла по дарчому батькові. Чого вони хочуть домогтися су дом? Навіть машина куплена на моє ім’я, тобто тут теж не ловити нічого.”.

Я сказала Даші, що чекатиму їх і поклала її спати. Я теж лягла, але ближче до світанку прокинулася від шарудіння папірців. Даша стояла з увімкненим ліхтарем і копалася в моїх документах.

— Даш, що ти робиш?

— Запитала я, і Даша від несподіванки впустила телефон і роз била екран, — Я гостинний чоловік, але всьому є міра. Іди зараз спати, а вранці я тебе відправлю до себе. Сказала я і повернулася до сна.

Після цього про Катю та її дочок я більше не чула. Крім двох випадків, коли мені зателефонувала Катя і сказала, що я незаkонно живу в будинку сестри, і коли зателефонувала Даша і зажадала відремонтувати її телефон, який постраж дав з моєї ви ни.

КІНЕЦЬ.