Сашко, працівник магазину меблів, завжди був надійним та відповідальним співробітником. Він знав кожну модель диванів у магазині як свої п’ять пальців і міг провести годину, пояснюючи покупцям їхні особливості та переваги. Цього разу йому доручили важливе завдання – доставити дорогий диван новому клієнту.

День розпочався як завжди – метушливо, з телефонними дзвінками та питаннями покупців. Сашко чітко організовував роботу, ділячи обов’язки з помічником Мишком. Здавалося, ніщо не могло порушити їхню злагоджену команду. Однак, коли настав час вирушати на доставку, раптово все пішло не так.

Мишко поспіхом переплутав адреси, і вони зрештою опинилися перед воротами будинку самотньої пенсіонерки на ім’я Надія. Під’їхавши до будинку, Сашко озирнувся і зрозумів, що тут щось не так. “Міша, ти впевнений, що це правильна адреса?” – Запитав він з подивом.

Мишко зніяковів і почав викладати перед Сашком свою версію події. Виявилося, що він сплутав цифри у номері, і замість будинку, куди мали доставити диван, вони приїхали до Надії. “Що ж, диван тут ні до чого,” – зітхнув Сашко. У той час як Мишко почав дзвонити в магазин і пояснювати подію, Сашко вирішив вирішити ситуацію максимально делікатно.

Він підійшов до будинку Надії і постукав у двері. За мить двері відчинилися, і перед ним стояла невисока, але весела пенсіонерка в окулярах. “Що трапилося, юначе?” – Запитала вона з інтересом. “Здрастуйте, я – Сашко. Ми доставили вам диван помилково. Як бачите, сталася якась плутанина з адресою,” – пояснив він, посміхаючись.

Надія подивилася на диван, що стоїть перед її будинком, і розреготалася. “О, мій бідний будинок тепер виглядатиме таким розкішним!” – Вигукнула вона.

Сашко не очікував такої реакції, але вона його приємно здивувала. Замість того, щоб викликати розгубленість та невдоволення, ця ситуація, здавалося, подарувала радість самотній жінці.

“Якщо ви не проти, ми можемо залишити диван вам. Вам він знадобиться, вірно?” – запропонував Сашко. Надія була безмежно вдячна і взяла їхню пропозицію на озброєння. Вони внесли диван у будинок, і Надія запросила їх на чашку чаю, щоб подякувати за випадкову, але таку приємну зустріч.

Через годину Сашко і Мишко сиділи за столом, попиваючи чай з Надією. Їхня випадкова помилка призвела до незабутньої зустрічі з цією доброю і життєрадісною жінкою.

Тепер у них був новий друг, і їхній робочий день перетворився на неймовірну пригоду, сповнену несподіваних поворотів.

КІНЕЦЬ.