Я проходив двором одного з багатоквартирних будинків, не підозрюючи, що незабаром моє життя зміниться. Того дня сонце світило яскраво, і повітря було наповнене літнім теплом. На вулиці змішувалися дитячі голоси, дзюрчання фонтану і гуркіт машин. Коли я йшов повз високу огорожу, раптом мені на голову щось упало.

Я озирнувся, щоб побачити, що це було. Виявилося, це була записка, прикріплена шпилькою. Я не повірив своїм очам, тому що настільки дивні ситуації трапляються рідко. Я зняв записку і розкрив її, не передбачаючи того, що там побачу. Там було всього кілька слів, але їхнє значення пронизало мене наскрізь.

”Допоможіть мені…” Мене охопило почуття тривоги та невизначеності. Хто міг написати цю записку і яка проблема у цієї людини? Моя совість не дозволяла пройти повз цей крик про допомогу.

Я вирішив розібратися, що відбувається. Але як шукати людину, коли немає жодної інформації? Я озирнувся довкола, але нікого підозрілого чи потребуючого допомоги не було помітно. Обережно щоб ніхто не бачив, я прикріпив записку назад на шпильку і поклав її на паркан. Залишивши це місце, я вирішив повернутися пізніше, щоб перевірити, чи не з’явилася людина, яка потребує допомоги.

Через кілька годин, коли сонце вже ховалося за горизонтом, я повернувся до місця, де знайшов записку. Моє серце билося від нетерпіння і хвилювання. І тут я побачив, як одна жінка обережно підходить до огорожі. Вона дивилася на всі боки, ніби боялася бути поміченою. Вона взяла записку зі шпилькою і почала читати.

Вона виглядала зляканою, але в її очах була подяка. Вона озирнулася, не знаючи, хто може бути автором цієї записки. Коли наші погляди перетнулися, я зрозумів, що це вона написала ту таємничу записку. Не роздумуючи, я підійшов до неї і спитав: “Чим я можу вам допомогти?” Вона посміхнулася, відчуваючи полегшення.

І почала розповідати свою історію. Виявилося, вона була жертвою чоловіка-тирана і була дуже залякана. Записка була останньою спробою звернутися по допомогу. Ми вирішили одразу ж зателефонувати до поліції, і я залишився поруч із нею до приїзду поліцейських. Вони провели всі необхідні процедури та забезпечили її захист.

Ця випадкова подія змінила не лише її життя, а й моє. Я зрозумів, що навіть одна записка може врятувати чиєсь життя та змінити долю. Завжди варто бути готовим допомогти іншим, коли вони потребують цього, навіть якщо це лише невелика записка з двох слів.

КІНЕЦЬ.