Сьогоднішній день був особливим для Василя, адже він пішов до церкви в радісному настрої, відчуваючи себе щасливішим, ніж будь-коли раніше. У своїй звичній молитві він попросив у Бога міцного здоров’я і благословення для своєї родини. це був не просто звичайний день, це був його 65-й день народження, і він був вдячний за кожну мить свого життя.

Василь з дружиною мешкали в невеликій однокімнатній квартирі . У них було двоє одружених синів, які жили щасливим і заможним життям, мали власних дітей.

Бабуся і дідусь дуже любили своїх онуків. Незважаючи на просте життя, Василь  і його дружина знаходили щастя в любові, якою вони ділилися зі своєю сім’єю.

У них було все необхідне, окрім однієї проблеми – фінансових труднощів. Їхньої пенсії вистачало лише на оплату комунальних послуг, що не дозволяло їм робити навіть невеликі подарунки для улюблених онуків. Хоча їхні сини пропонували фінансову допомогу, батько смиренно відмовився від неї.

У цей особливий день Василь особливо хвилювався. Наближалося весілля його хрещеника, і він хотів подарувати йому цінний подарунок, щоб передати свої найщиріші вітання. Однак його гаманець був порожній, особливо після Великодніх свят, коли витрати на великодній кошик і подарунки для онуків були на першому місці. Василь був віруючою людиною, і він залишався спокійним, знаючи , що Бог проведе його через це.

Раптом у нього задзвонив телефон, і це був старий друг, який привітав його з днем народження і запропонував зустрітися. Чоловік був збентежений, бо не мав чим пригостити друга, а його будинок не бачив ремонту вже більше десяти років. Тим не менш, його друг наполіг на зустрічі в кафе.

У кафе друг Василя, Микола, передав йому конверт, порадивши відкрити його пізніше вдома. Микола розумів фінансове становище Василя і поклав у конверт щедру суму грошей.

Коли Василь прийшов додому і відкрив конверт, він був приголомшений. Усередині була сума, що в десять разів  перевищувала його місячну пенсію. До грошей додавалася записка, в якій говорилося, що добрі справи завжди повертаються.

Зацікавившись несподіваним подарунком, Василь зателефонував Миколі, щоб висловити свою подяку і розпитати про цей жест. Тоді Микола нагадав Василю історію тридцятирічної давнини . Коли  Василь просто врятував життя для Миколи, витягнувши його з понівеченої машини.

Згодом Микола одужав та емігрував до Канади. Періодично їздить в гості провідати родичів в Україні. А цього разу ще згадав про старого друга. Тепер він мав успішний бізнес, і сума, подарована Петру, була для нього маленьким жестом.

У той особливий день Василь  зрозумів правду в приказці про те, що добро, яке ти робиш, повертається до тебе. Він був дуже радий, що тепер може відсвяткувати весілля свого хрещеника зі значущим подарунком, знаючи, що любов і доброта, якими він ділився в минулому, повернулися до нього, щоб благословити його.

КІНЕЦЬ.