Соня любила свій старий велосипед. Він був вірним супутником у всіх її пригодах. Це був її особистий спосіб уникнути суєти міського життя і насолодитися природою за межами міста. Вона часто їздила на ньому навколишніми лісами та полями, де могла насолоджуватися свіжим повітрям та тишею.

У цей сонячний день Соня вирішила покататися трохи далі, наж зазвичай і дослідити нові доріжки, що ведуть далеко за місто. Вона насолоджувалася свободою та вітром, ганяючи на своєму велосипеді. Але зненацька вона відчула, що з велосипедом щось не так. Нарешті вона зупинилася і виявила, що в неї спустило заднє колесо.

“О, ні, тільки не зараз,” – зітхнула вона, розуміючи, що на такій віддаленій місцевості їй буде нелегко вирішити цю проблему. Вона постаралася зберегти спокій і почала розбиратися, як упоратися з поломкою. Але скручувати гайки та міняти камеру виявилося не так просто, і вона зіткнулася з труднощами.

Поки Соня боролася із поломкою, поряд зупинилася розкішна машина. Двері, що відчинилися, виглядали як відкриття барвистого світу. З неї вийшов високий чоловік у дорогому костюмі, аромат його одеколону заповнив повітря. “Допомога потрібна?” – Запитав він з усмішкою. Соня, почуваючи себе трохи розгубленою, сказала:

“Так, у мене спустило колесо, і я не можу впоратися з цим.” Чоловік зробив крок ближче, уважно розглянув поломку і з упевненістю почав робити необхідні маніпуляції, ніби це було його повсякденне заняття. Соня була вражена, оскільки за його одягом та поведінкою було складно уявити, що він майстер з ремонту велосипедів. “

Дякую, що зупинилися,” – сказала Соня, коли чоловік закінчив. “Будь ласка. Вдалої прогулянки!” – Сказав він і підморгнув. Соня від’їхала на велосипеді, відчуваючи подяку та подив.

Хто б він не був, його доброта та готовність допомогти необережній дівчині з велосипедом зігріли її серце. Минали дні, а Соня не могла забути ту людину, яка допомогла їй на дорозі.

Вона обмірковувала, хто він такий, адже зазвичай люди у таких автомобілях не займаються ремонтом велосипедів. Зрештою вона вирішила з’ясувати, хто їй так несподівано допоміг. Виявилося, що це був багатий підприємець, який часто мандрував до віддалених куточків країни.

Саме у своїх подорожах він виявляв задоволення в невеликих добрих справах та допомоги людям у злиднях. І коли він побачив Соню, яка боролася з поломкою, йому захотілося подарувати їй радість і посмішку, яка так просто може змінити день. Соня та багатий підприємець незабаром стали добрими друзями.

Вони часто спілкувалися і навіть іноді разом прокочувалися на велосипедах околицями міста. Соня зрозуміла, що доброта та дружба можуть прийти з несподіваних місць, а прості життєві ситуації можуть стати джерелом незвичайних пригод.

КІНЕЦЬ.