Я чудово пам’ятаю той період, коли захворіла бабуся нашої подруги Мальвіни, з якою вона жила з дитинства після того, як не стало її батьків. Бабуся лежала в ліжку, почувалася неважливо і раптом виявила, що в будинку закінчилася їжа.

Спочатку вона збиралася попросити сусідку принести їй трохи хліба, але потім передумала. Вона обрала протухлий суп, знайшовши у ньому задоволення.

Була причина, через яку вона не просила допомоги у сусідки. Бабуся пам’ятала, як минулого разу просила у неї молока після травми ноги.

Молоко сусідка принесла наступного дня, а Мальвіна на той час уже їла кашу на воді.

Це був чудовий досвід, який підкреслив, що відмовлятися від незалежності, навіть у серйозних питаннях, часто необов’язково. Мальвіна засвоїла аналогічний урок, коли вчителька спіймала її за копіюванням домашнього завдання подруги.

Це змусило її вирішити робити все самій. Відтепер вона навіть відмовилася позичати гроші, хоча друзі та сім’я були готові допомогти.

Урок для бабусі з онукою був ясним: не проси в інших нічого, якщо це терміново. Краще обійтися без того чи іншого, але не завдавати незручностей іншим. Не випрошуй запрошень чи допомоги. Знайди способи розважитись і зайняти себе, не покладаючись на інших.

Прийняття ситуації без жалю до себе має вирішальне значення у житті. Чекаючи меншого від інших, ви захищаєте свої стосунки та емоційне здоров’я.

Будьте тверді у своїй впевненості у собі. Люди прийдуть до вас добровільно – зі своїм часом, запрошеннями та підтримкою. Не просіть нічого! Будьте вдячні за здатність жити незалежно. І у вас все буде гаразд.

КІНЕЦЬ.