Андрій був приrоломшений раптовим візитом мами. А коли до нього прийшов колега, хлопець заховав маму у спальні. Там вона і підслухала їхню розмову і ахнула.
Влаштувавшись на своєму новому дивані, Андрій насолоджувався своєю кавою, коли дзвінок у двері перервав його умиротворення. Відчинивши двері, він побачив, що його мати, яка мешкає в селі, стоїть із сумками, повними домашніх продуктів.
Андрій дистанціювався від свого сільського життя з того часу, як переїхав до міста, побудував кар’єру і пристосувався до витонченого способу життя. Його зв’язки із сім’єю були мінімальними, підтримувалися лише рідкісними дзвінками.
Мати Андрія пояснила, що прийшла до нього за допомогою для його племінника, який мав слабке здоров’я, і в цілому для сім’ї його брата, Степана, яка зазнавала фінансових труднощів після поповнення.
Поки Андрій розмовляв з мамою, інший дзвінок повідомив про прихід колеги Вадима, який рано прийшов на невелику зустріч із друзями за баночкою пива. Щоб уникнути конфронтації, Андрій провів матір у свою спальню, попросивши її залишатися непоміченою.
Андрій применшив поінформованість Вадима про візит його матері, припустивши, що літня людина переплутала адресу. Він швидко перевернув увагу Вадима, надіславши його купити подарунок для Марини, дочки їхнього начальника, на яку Андрій намагався справити враження.
Почуваючись зрадженою та скривдженою відмовою Андрія, його мати знову вирішила спробувати та сказала, що їм потрібно тридцять тисяч гривень.
Андрій спішно виняйняв мамі номер у готелі, купив їй зворотній квиток на поїзд, дав їй п’ятдесят тисяч гривень і попросив не лізти в його життя.
Візит матері змусив Андрія замислитись, коли ж сільські зв’язки перестануть заважати його життю. А ось його мати, що їхала поїздом додому, була у смутку і збентеженні через те, що вони з чоловіком, як з’ясувалося, зазнали невдачі у вихованні сина.
КІНЕЦЬ.