Двері зачинилися. Наталя залишилася стояти біля під’їзду, не вірячи своїм очам. Від неї пішов коханий Олег, чоловік, з яким вони прожили 14 років – батько їх двох хлопчиків.

Вони одружилися молодими, їм не було й 20-ти. Олег відрізнявся від своїх однолітків, його дорослість та серйозність залучили Наталю ще під час їхнього спільного навчання.

Їхні стосунки розвивалися повільно через первісну сором’язливість Олега. Однак, коли вони стали близькими, Наталя через кілька місяців виявила, що ваrітна.

Незважаючи на несподіванку, Олег серйозно поставився до цієї новини та зробив Наталі пропозицію. Радісна церемонія одруження стала важливою віхою у їх життях.

Олег завжди був відданий сім’ї. Навіть коли народилася перша дитина, і він зі світанку до заходу сонця був зайнятий на роботі, знаходив у собі сили допомагати Наталі по господарству.

З появою другої дитини він взяв на себе додаткову роботу, щоб забезпечити зростаючі потреби сім’ї. Згодом Наталя почала сприймати невпинну підтримку Олега як належне.

Коли діти підросли, вона повернулася працювати на неповний робочий день, залишивши основну частину домашніх обов’язків на чоловікові. Вона приділяла особливу увагу своєму зовнішньому вигляду та відпочинку, бажаючи виглядати свіжою та незаміжньою.

Проте за останній рік у поведінці Олега відбулося ледь помітне зрушення. Він почав більше часу проводити на роботі, спати на дивані, щоб не турбувати Наталю. Вона розцінила це як черговий акт уваги.

Життя йшло своєю чергою до одного фатального дня, коли Олег прийшов додому раніше часу з важким виразом обличчя. З небувалою відчуженістю Олег повідомив Наталі, що йде від неї. Він розлюбив – зізнався він – і не може продовжувати їхні стосунки.

Наталя вперше за багато років побачила іншого Олега. Він зібрав кілька необхідних речей, пообіцяв усе пояснити дітям, потім і пішов. Наталя залишилася стояти біля дверей, вражена горем. Вона не могла зрозуміти, що сталося, що вона зробила не так. Життя, яке вона знала, зачинилося за дверима з відходом Олега.

КІНЕЦЬ.