Якось Олена наполягла на тому, щоб мама склала компанію їй та її чоловікові Олегу під час поїздки до їхнього сільського будинку. Мати Олени, Любов Олексіївна, не приїжджала до села вже років десять – її спосіб життя став міськішим. Олена спокійно намагалася переконати маму, що у селі все буде так само, як і раніше.

Вона з чоловіком планувала продати свою квартиру та купити будинок у селищі, бо чоловікові Федору запропонували там гарну роботу. Вони сподівалися, що теплий клімат і чисте повітря буде корисним для їхнього сина Олега, який останнім часом часто хворів.

Любов Олексіївна, незважаючи на те, що їй виділили лише маленьку окрему кімнату у великій квартирі, не часто поверталася на літо до села. Олена знала про впертість матері, і її нелегко було переконати.

Любов Олексіївна не віддавала перевагу класичному сільському життю з усіма його елементами, а задовольнялася лише відвідуванням могили батьків та чоловіка на сільському цвинтарі. Після довгих умовлянь Олена та Федір вирушили з Любов’ю Олексіївною до села.

Поїздка була сповнена хвилюванням: Любов Олексіївна з нетерпінням чекала на зустріч з рідним будинком. Ключі від будинку вона залишила сусідові Григорію, щоб той доглядав житло.

Приїхавши на місце, Любов Олексіївна була вражена тим, як перетворився її будинок – він був як новий. Григорій привітно зустрів її і розповів, що він добре доглядав будинок і тепер живе в ньому один після того, як він пішов від своєї вічно незадоволеної дружини Ніни.

Під час прогулянки садом Григорій зізнався, що завжди любив Любов Олексіївну, ще у шкільні роки. Тепер Любов Олексіївна почувала себе задоволеною, повернувшись нарешті туди, де її чекало щастя. Несподіваним поворотом подій стало те, що Григорій та Любов Олексіївна невдовзі вирішили зіграти весілля.

Восени вони навіть запланували приїхати в гості до Олени та Федора до їхнього нового будинку на морському узбережжі, що символізувало початок нового розділу у їхньому житті.

КІНЕЦЬ.