Сергій дуже переживав, коли захворіла бабуся. Вона завжди була енергійною жінкою, займалася з ним ранковою гімнастикою, готувала смачні частування, читала йому казки та показувала усі найкращі парки міста. Однак зараз вона лежала прикута до ліжка. Прагнучи втішити бабусю, Сергій зліпив глиняну кішку, сподіваючись, що вона подбає про бабусю.

Він акуратно поклав виріб на її тумбочку. Сергій шалено надихнувся, коли бабуся прокинулася, подякувала йому і назвала своїм «маленьким янголом-охоронцем».

Проте, коли настала ніч, Сергія охопили страх: він був певен, що втратить бабусю назавжди. Думка про те, що він спатиме в кімнаті бабусі після її смерті, наводила на нього жах. Він швидше спатиме на підлозі, ніж втратить її.

У розпачі він молився за її одужання, обіцяючи поводитися добре і навіть їсти продукти, які йому не подобалися – овочі, зелень і все в цьому дусі. День народження Сергія був не за горами. Незважаючи на обіцянку бабусі про подарунок, він не відчував передчуття.

Через розмови матері про критичний стан бабусі він почував себе самотнім і покинутим. Маленький Сергій уже у свої роки вважав світ нудним, навіть відмовляючись відвідувати дитячий садок.

Якось уночі йому наснилася його бабуся. Парячи на хмарі, вона пообіцяла повернутися і натякнула на його подарунок до дня народження, захований у шухляді в її кімнаті. Коли Сергій прокинувся, ранок його дня народження був яскравим.

Його батьки подарували йому іграшкову машину, яку він хотів, але він кинувся до кімнати своєї бабусі і знайшов подарунок, який вона обіцяла уві сні. Його батьки були вражені, адже звідки він міг знати про подарунок.

– Синку, твоя бабуся одужала, – сказали вони, додавши, – у неї постійно був із собою твій глиняний кіт, і вона попросила нас передати її побажання до дня народження і вказати місцезнаходження подарунка, проте, як ми бачимо, ти все й так знав…

Сергій, сяючи від радості та стискаючи до грудей свій подарунок, уже знав, що його день народження був особливим днем, бо скоро мала повернутися його улюблена бабуся, і вони разом могли б грати її подарунком – роботом на радіокеруванні. Молитви хлопчика почули, і з того дня він почав більше вірити в чудеса.

КІНЕЦЬ.