— Я вирішила зробити сюрприз невістці із сином і приїхала до них у гості. Так хотіла їх порадувати своїм приїздом. Так звичайно! Втішила! Принизили мене і мало не прогнали!

— Розповідає Ганна Ігорівна. Вона сусідка моїй мами, і часто приходить на чай, під час якого і виливає свою душу.

— Вони недавно куnили квартиру в центрі. Звісно, мене на новосілля не покликали. Але я виправдовувала їх тим, що вони, мабуть, зайняті ремонтом і їм ніколи.

Але нещодавно вони перейшли межу. Уявляєш, ця моя невістка запропонувала мені спати на підлозі!

Ганьба яка! Як собака повинна була на килимі перено чувати!

— А додаткового дивана чи ліжка для гостей вони не мають?

— Ні, одне тільки їхнє ліжко. Але ж могли поступитися мені! Я вже старенька, а вони молоді, їм було б не так важко! Але така неповага була, навіть не зрозуміла, яка це образа та приниження. Я, звичайно, хотіла сказати, що це не така страաна проблема.

Але якось не хотілося залазити в їхню розмову… Але вона б все одно мене не зрозуміла б, бо, на мій погляд, найголов ніший винуватець цієї ситуації – її син. Він міг сам запро понувати своїй мамі поспати на ліжку.

Взяти ініціативу. Адже це його мама. Або міг зняти номер в готелі, або орендувати квартиру подобово. Звичайно, залишити стару маму на підлозі – не так приємно! Але мама також добре.

Знаючи, що квартира й так маленька, взяла та переїхала до них на тиждень! У цій ситуації всі надійшли неправильно. І звину вачувати когось одного не можна.

Якби вони це доnомагали, то лише можна було поговорити, обговорити проблему і в ирішити її. Адже не можна тримати вічну образу через якісь дрібниці.

Усі ми люди, і все можемо вчинити неправильно. Але у нас є шанс виправити це. Як вважаєте, права свекруха? Чи можна зрозуміти поведін ку невістки? Що скажете щодо сина?

КІНЕЦЬ.