Правду кажучи, я зараз думаю, що більшість людей просто скаже, що я заслуговую на таке життя, але я зрозумів зараз свою помилку і хочу все повернути назад, але не знаю, як це зробити.

Одного разу у відрядженні ми з моїм колегою по роботі познайомилися з двома красивими дівчатами.

Нам було сумно, особливо вечорами, коли ми не знали, чим і зайнятися і робота скінчалася.

Ми, в цей час, просто вирішили трохи поспілкуватися з ними, в результаті чого у мене розпочалися стосунки з однією із них.

Мені дуже сподобалася моя нова подруга Олеся.

Вона була така молода і безтурботна, а мені, за стільки років сімейного життя, це дуже сподобалося, адже таку волю і свободу я не відчував давно.

Але в той час я був одружений.

Щиро кажучи, я не можу нічого поганого сказати про свою колишню дружину Світлану.

Вона старша на 9 років цю дівчину.

У нас в шлюбі є ще й дочка, якій скоро виповниться 7 років.

Ми дуже добре жили разом, здавалося б, що все добре у мене було: дружина, дитина, гармонія в сім’ї, та й на наш добробут я не міг поскаржитися.

Але по поверненню додому я продовжував листуватися з цією дівчиною.

Мені захотілося знову побачити її, знову жити безтурботним спокійним життям, повним мрій і надій, як колись в своїй молодості.

Я знову, сказавши дружині неправду, поїхав до цієї дівчини в інше місто. Ми цілий тиждень провели разом. Багато спілкувалися, гуляли, весь час проводили разом.

А коли я вже повернувся додому до своєї дружини та донечки, я відразу тоді зрозумів, що мені чогось не вистачає.

Життя здавалося мені сумним та сірим, занадто буденним і воно мені вже зовсім перестало подобатися.

Згодом я таки вирішив, що правильно буде, якщо я зізнаюся дружині у всьому, розкажу їй все про своє нове кохання, і не буду вигадувати їй якусь неправду.

Світлана не заслужила такого ставлення з мого боку, і я це дуже добре розумів, адже вона дуже хороша людина.

Розмова у мене з дружиною була дуже непростою, на жаль, але це й зрозуміло.

Правду кажучи, мені було соромно зізнатися їй у своїй зраді і повідомити дружині, що хочу розлучитися з нею, залишити їх з донькою.

Я намагався не дивитися в очі дружині, я дуже добре її знав і відчував її настрій зараз та сум.

Їй важко було мене зрозуміти, адже у нас були досить таки чудові стосунки з нею перед цим.

Так я і сам був в розгублений, ніколи не думав, що у мене буде таке захоплення, що я зможу залишити свою сім’ю, я сам просто не міг повірити в те, що відбувається, але й жити без Олесі вже не хотів.

Сам від себе і не очікував, що зможу все кинути і просто так втекти від найрідніших людей, для яких, зовсім ще нещодавно, був готовий і небо прихилити.

Моє нове кохання запропонувала мені жити разом, а я не зміг відмовити, я лише був щасливий від того.

Ну а потім стали минати дні за днями? Наше яскраве життя поступово також вже ставало звичайним, як і у всіх.

Зараз я навіть не знаю з чого почати.

Я, нещодавно, випадково, дізнався, що моя дружина повернулася до свого колишнього чоловіка, з яким прожила три роки до нашого знайомства.

Я не знаю, як передати ті почуття, які я відчув в той момент.

Мабуть: злість, якийсь неспокій, і щире кохання до своєї дружини.

Я зрозумів, що зробив величезну помилку, найбільшу в своєму житті. Я пішов від дружини до іншої, а тепер дуже шкодую про це.

З моєю новою дівчиною, як згодом виявилося, ми абсолютно різні люди.

Мені з нею і поговорити ні про що. У нас різні погляди на життя, несхожі інтереси, та й господиня вона зовсім ніяка. А ще вона хоче стати матір’ю.

Зазначу, що я не хочу більше дітей. Адже, у мене вже є дочка, для якої я стараюся, і для якої готовий зробити усе. Неможливо описати, як мені прикро від свого вчинку.

Можливо, повернутися в нашу спорожнілу квартиру і спробувати повернути свою дружину?

Адже ми офіційно ще не розлучені, документи на розлучення ще не подавали.

Але що я їй скажу тепер? Навіть не знаю, як глянути їй в вічі після всього, що я вчинив.

Коли я залишав свою сім’ю, моя мама говорила мені, що колись прийде час і я дуже пошкодую про свій вчинок, просила не йти від Світлани, адже вона хороша дружина.

Шкода, але я тоді її не послухав, а пройшло так мало часу і я вже шкодую, що так погано вчинив.

Яким би я був щасливим, якби моя дружина мене пробачила. Але думаю, що вже пізно.

А, можливо, вона весь цей час кохала свого колишнього чоловіка, якщо так швидко зійшлася з ним? Хіба таке буває?

Як мені повернути сім’ю?

КІНЕЦЬ.