Оксані чоловік давав гроші лише на конкретні речі. Треба було підійти, запитати, попросити, пояснити, навіщо це потрібне.

І тільки потім, можливо, він погодиться…

Але далеко не завжди.

Якщо витрати важливі, наприклад, продукти – то все гаразд.

Якщо ж він вважає, що витрати не дуже важливі, наприклад, купівля зимового взуття, то все питання закрите!

І його не цікавило, що старі чоботи зовсім розвалюються. Ні! Поки що витрачати гроші на це вони не будуть і крапка!

Її подруга Жанна довго думала, як таке взагалі можливо.

Оксана ж також працює! А всі гроші віддає чоловікові.

Спочатку це було ніби як “бюджет”. Мовляв, вони разом збирають і разом витрачають. Денис здавався відповідальнішою людиною, ніж Оксана, тому вирішили, що гроші будуть у нього.

Кожен бере скільки потрібно, якісь серйозні покупки обговорюють. Ось тільки Оксана не знала, що навіть 100 гривень на новий гребінець – це серйозна покупка. Денис саме так і рахував.

А коли Оксана спробувала сказати, що загального бюджету у них знову не буде, образився так сильно, що навіть з дому пішов. Оксана таки погодилася на його умови.

Тепер, якщо Жанна та решта подруг кудись збиралися, то вони знали – щоб кликати Оксану, треба за неї платити.

Бо на таке Денис їй точно грошей не дасть!

-Оксана сьогодні не прийшла? Дивно. Я ж сказала, що куплю їй квиток, – підійшла до столика Жанна.

Там уже зібралися подруги.

-У них якісь справи? – запитала Ліза.

-Нуу, Оксана сказала, що Денис на підробітку. А вона щось готує, – Жанна згадала про Дениса і розлютилася.

-Як він…

-Не треба про це, – зупинила Жанна подругу. – Якщо ти почнеш говорити про те, як Денис чинить, то я весь вечір тільки про це й думатиму.

Раніше Оксана бодай іноді, але отримувала гроші на розваги. Як тільки Денис сказав, що вони збирають на машину, так все. Причому працювати вона стала більше. Оксана брала підробітки, додаткові зміни, нещодавно знайшла якусь другу роботу. Пощастить, якщо хоч один вихідний буде на тижні. А грошей як не було, так і немає. Точніше, доступу до них.

Щось змусило Жанну обернутися. Дівчата вже пообідали і зібралися підніматися на другий поверх, де був кінотеатр, але Жанна подивилася на двері.

До зали увійшла гучна компанія. Декілька чоловіків дуже весело щось обговорювали. Вони одразу ж вибрали найбільший стіл, щоб усі могли сісти разом.

І в одному з них Жанна впізнала Дениса. Який зараз нібито на підробітку. Який, ніби, повинен у всьому собі відмовляти.

Але ні! Йому було дуже весело.

Жанна трохи послухала, про що говорили чоловіки. Виявляється, вони двічі на тиждень так кудись ходять.

Ліза підійшла до Жанни і теж подивилася на ту компанію. Вона була менш стримана, ніж Жанна, тому вже хотіла влаштувати тут сварку із Денисом, але її зупинили.

Ні. Вони не будуть так поводитися. Треба все розповісти Оксані.

Денис прийшов додому пізно. Він усіляко намагався приховати те, що був не на роботі. Тому старався виглядати стомленим.

-Привіт. Що у нас на вечерю? – запитав Денис.

-А що в ресторанах тепер немає їжі? – запитала Оксана.

Денис навіть не одразу зрозумів, про що вона. Але потім уважніше подивився на журнальний столик.

Оксана якимось чином знайшла всі гроші.

-За підрахунками тут має вже бути близько 100 тисяч. Якщо додати наші зарплати, то більше – близько 300. А тут лише 150. Добре. Це приблизно. Але все одно явно не вистачає.

-Як ти дізналася?

-Добрі люди сказали. Знаєш, Денисе, я майже рік якось мирилася з цим. Хоча було дуже прикро від такого ставлення, та мирилася. Думала, що ти просто дуже економний, все відкладаєш. А ти ж, виявляється, заощаджувати можеш лише на інших.

-І що ми тепер будемо робити? – запитав Денис.

-А як ти думаєш?

-Будеш зі мною розлучатися?

-Звісно, коханий. Давай, збирай речі і вперед в ресторан.

Денис вийшов з кімнати і гучно гримнув дверима…