Мама підставила в самий невідповідний момент із цими своїми дивними принципами. Вона, бачите, не має грошових справ з ріднею, щоб потім через ці гроші з нею не сваритися.

Принцип хороший, але іноді треба не принципами жити, а вмикати голову. Мама цього робити не стала, тепер ображається, що я не хочу її бачити і не даю спілкуватись із онукою.

А що вона для мене та внучки зробила, коли була така потреба? Розвела руками і порадила не вішати носа. Найпотрібніша порада у тій ситуації.

У нас останній рік із чоловіком якась чорна смуга була. То його з роботи звільнили, то мене, з грошима була люта напруга, а потім я ще й завагітніла.

Через деякі особливості мого організму про вагітність я дізналася вже тоді, коли ніхто мені аборт робити не став. І це було для нашої родини справжнім випробуванням.

Я тільки влаштувалася на роботу, чоловік працює без року тиждень, зарплат вистачає лише на оренду житла та найнеобхідніше. І то іноді доводилося одну пачку макаронів розтягувати на три дні.

Ми ні в кого не просили у борг, бо не хотілося ці борги накопичувати, а в нашій ситуації було взагалі незрозуміло, коли ми зможемо щось віддати.

Самі борсалися і могли б борсатися далі, якби на моєму восьмому місяці до нас не принесло господарку квартири. Вона вирішила перевірити стан житла, і вона одразу звернула увагу на мій живіт.

Почалися крики, що ми не домовлялися про дитину, тому або ми платитимемо на пʼять тисяч більше, або маємо до кінця місяця з’їхати. До кінця місяця залишався тиждень.

На руках грошей немає, із квартири ми вилетимо раніше, ніж отримаємо зарплату. Ситуація ахова. Але мені здавалося, що ситуація не така вже й складна.

У моєї мами є друга квартира, яку вона здає, але вже кілька місяців там ніхто не жив, мама робила після останніх мешканців косметичний ремонт та шукала нових.

Я думала, що вона без проблем нас пустить на пару місяців туди пожити, адже квартира все одно порожня, та й я їй не чужа людина.

Але мама заявила, що вона вже мала плани на гроші, які вона хотіла отримати за квартиру. Чоловік сказав, що ми заплатимо просто через два тижні, як буде зарплата.

– У мене принцип – не мати грошових справ з ріднею, бо посваримося, – похитала головою мама, підбадьоривши нас словами, що вона вірить, ми розберемося.

Від усіх цих переживань та маминого вчинку я влетіла до лікарні. а чоловік став один розбиратися із квартирою. Тут дуже допомогла свекруха.

Вона грішми допомогти не могла, але по телефону з іншого міста напружила якусь свою подругу, щоб та поговорила з сином, який працює за кордоном, щоб ми могли пожити у квартирі його дружини.

Цілком чужі люди пішли нам назустріч, відмахнулися від орендної плати, сказали тільки акуратно платити комуналку і не кошмарити сусідів. І це все на тлі поведінки моєї рідної матері, з якою, я думала, у нас нормальні стосунки.

Я нещодавно народила, але матері не повідомила, не кликала на виписку, вона про це дізналася зі сторінки свекрухи. Мама вся в образах і не розуміє, чому я так поводжуся.

Та я її чути не хочу після того, як вона повелася. Сваритись вона не хотіла. Ну, хай вважає, що ми не посварилися, просто в неї тепер немає доньки та онуки.

КІНЕЦЬ.