Я повернулася додому пізно вночі після важкого дня.

Окрім мого постійного місця роботи, я також пішла на додаткову роботу, що тривала кілька годин. Крім тог о, зупинилася в супермаркеті, щоб купити продукти. До своєї квартири я потрапила лише після дев’ятої години вечора.

Як завжди , на дивані чекав мене мій чоловік Андрій. Почувши, що я прийшла, він підвівся зі свого місця і підійшов до мене в коридор.

Перш ніж я встигла зняти туфл і, Андрій запитав про наші плани на вечерю, уважно розглядаючи пакети з їжею, які я принесла з собою.

Вже чотири місяці я працюю одна, тоді як мій чоловік залишається безробітним.

Він будівельник і як будівельникові складно знайти роботу взимку. Спо чатку він докладав деякі зусилля, щоб заробити гроші, але з часом привик до того, що я забезпечую сім’ю своїми доходами. Він обіцяв знайти постійну роботу весною і тому залишився вдома протягом зими.

Не маючи вибору, я прий няла цю ситуацію і чекала на настання весни. На додаток, квартира, в якій ми жили, належала Андрію.

Однак через кілька місяців Андрій повністю змінився, залишив домашні обов’язки і не надавав ніякої допомоги мені вдома.

Я мовчала, сподіваючись , що все скоро налагодиться, адже кожна сім’я час від часу переживає складний період.

Але запитання Андрія зруйнувало всі мої очікування. Я працюю безперервно щодня, зранку до вечора для того, щоб забезпечити нас обох, і мій чоловік навіть не міг  приготувати обід протягом усього дня.

Його байдужість викликала у мене роздратування, і я відразу пішла у спальню, зібрала свої речі там і викликала таксі, взявши з собою пакети з їжею, які залишилися в коридорі.

Я знайшла де заночувати у домі своєї сестри і вирішила перебувати там на деякий час. Спочатку я думала, що можливо перебільшую, але насправді це не так .

Андрій навіть не намагався до мене зателефонувати того вечора.

Після роздумів над ситуацією я твердо вирішила, що більше не повернусь до нього. Я ще молода і хочу побудувати своє життя самостійно.

Я почала відводити час на плавання., йогу і оновила свій гардероб трохи, що я не могла дозволити собі, живучи з Андрієм. Я нарешті зрозуміла, що можу бути самодостатньою і незалежною жінкою, замість того, щоб нести тягар безробітного чоловіка.

Андрій зателефонував мені лише через місяць. Він скаржився, що йому дуже важко без мене і благав повернутися до нього. Він завів розмову про те, що почав активно шукати роботу і надіслав мені своє резюме . Він згадав слова своєї матері і її переконання, що хороша дружина ніколи не залишить свого чоловіка в складній ситуації.

Він твердив, що мої дії були несправедливими, але він мені все пробачає і чекає на мене вдома.

Я слухала його, не перебиваючи і не сперечалася. Коли він закінчив, я просто повісила трубку. Вже більше мене не цікавили почуття Андрія. Я більше не мала до нього жодних почуттів.

Того вечора у мене було заплановане побачення з колегою, на ім’я Іван.

Він довгий час домагався моєї уваги, і нарешті я прийняла його запрошення провести вечір разом. З плином часу наші зустрічі стали все більш близькими, і Іван став на одне коліно й попросив мене стати його дружиною . Хоча раніше я вагалася довгий час, але зараз я маю намір сказати “так”.

Це був перший раз за довгий час, коли я почувала себе цінною і коханою.

КІНЕЦЬ.