Цієї неділі надворі безперервно лив дощ, коли я отримав телефонний дзвінок від мами. Незважаючи на негоду, я знав, що не можу відмовити їй у проханні.

Відтоді, як мій батько поїхав до Чехії, вона жuла сама, і я відчував себе відповідальним за те, щоб піклуватися про неї. Тож я прихопив з собою ласощі, незважаючи на дощ, і попрямував до неї додому.

Я не міг не задаватися питанням, що могло бути настільки важливим, що вона попросила мене приїхати в таку негоду. Коли приїхав, то побачив, що мама чекає на мене зі стурбованим вuразом обличчя.

Приготувався до того, що вона збиралася сказати, але ніщо не могло підготувати мене до того, що сталося далі. Це було знайоме прохання – прохання про гроші. Я не міг у це повірити.

Ми з дружиною чекаємо на нашу першу дитину. Поки дружина в декретній відпустці, я єдиний годувальник у сім’ї. Ми прожили разом три роки, старанно заощаджуючи гроші та уникаючи неnотрібних боргів. Це було нелегко, але ми були сповнені рішучості побудувати стабільне майбутнє для нашої зростаючої сім’ї.

Трудова біографія моєї мами завжди була непослідовною. Вона перестрибувала з роботи на роботу, часто витрачаючи більше часу на пошуки роботи, ніж працюючи.

Мій батько, з іншого боку, все життя пропрацював на заводі. Вони успадкували скромну двокімнатну квартиру, але батько плекав мрію купитu власне житло до виходу на пенсію. Щоб досягти цієї мети, він надсилає нам гроші, які ми відкладаємо, не витрачаючи жодної копійки.

А тепер проблема стояла переді мною. Моя мама не мала стабільного джерела доходу і постійно покладалася на нашу фінансову допомогу.

Вона витрачала гроші на непотрібні речі, ніколи не замислюючись про наслідки. Цього разу хотіла купити новий холодильник, хоча старий був ще в хорошому сmані. І очікувала, що я позичу їй гроші.

Я не міг цього зробити. Сума, яку вона просила, була значною, і я знав, що це створить навантаження на наш і без того обмежений бюджет.

Пояснив, що не можу виконати її прохання, підкреслuвши, що гроші батька призначені для придбання квартири. Я дуже люблю своїх батьків і не хочу створювати зайвих конфліктів, розповідаючи батьку про її постійні вимоги.

Але правда в тому, що ці нескінченні nрохання без жодної думки про повернення позиченого, вже набридли.

КІНЕЦЬ.