Для Ангеліни це був складний час, коли вона дізналася, що її батьки розлучаються, але вона ще не знала, які випробування чекають на неї попереду.
Ельвіна виконувала роль годувальниці в сім’ї, добре заробляючи, поки Семен присвячував себе доньці. Евеліна часто затримувалася на роботі, а на вихідних її не було цілий день.
Сім’я трималася в основному завдяки 7-річній Ангеліні. Одного разу Евеліна зателефонувала чоловікові, щоб повідомити про своє запізнення. Коли він спробував заперечити, вона різко відповіла:
“Коли ти будеш заробляти більше за мене, тоді й будеш віддавати накази”.
Це стало останньою краплею для Семена. Наступного ранку, поки Евеліна ще спала, він швидко зібрав найнеобхідніші речі й залишив ключ на тумбочці біля ліжка.
Пізніше того ж дня Евеліна прийшла з роботи, очікуючи застати Семена, не розуміючи, чому він пішов на такий рішучий крок.
Через два дні, зрозумівши серйозність намірів чоловіка, вона навіть перепрошувала.
Однак вибачення Евеліни виявилися марними.
Вона вдалася до погроз, конфліктувала з начальником Семена, влаштовувала скрізь сцени й навіть погрожувала заборонити йому бачитися з їхньою донькою. Семен винайняв квартиру і почав підробляти ремонтом побутової техніки. Одного разу до нього завітала дівчина, на ім’я Олена, яка принесла в ремонт свій ноутбук.
Вони вже були знайомі, і незабаром розговорилися. Після розлучення минуло пів року, а Семен все ще зустрічався з донькою, хоча вона й не поспішала приймати Олену. Проте вони не поспішали зі стосунками, даючи дівчині час на адаптацію.
Одного вечора Евеліна в паніці зателефонувала Семену, пояснивши, що в Ангеліни висока температура і вона не знає, що робити.
Дівчинка кликала тата та Олену, впізнавши в ній лікаря.
Семен і Олена кинулися на допомогу дівчинці. Олена швидко діагностувала проблему, провела лікування і вклала Ангеліну в ліжко. “Тату, не йди. Залишся зі мною”, – благала Ангеліна.
Семен провів Олену і провів з донькою годину, після чого зібрався їхати. Однак Евеліна зупинила його, сказавши: “Не їдь”. Семен заперечив: “Мене чекають”.
Евелінин голос, що каявся, прорвався назовні: “Пробач, що я так з тобою поводилася. А як же наша донька?” Семен відповів: “Ти можеш пояснити нашій доньці, чому я пішов”.
Наступного дня зателефонувала Ангеліна. “Тату, ми говорили з мамою. Вона розповіла, як погано до тебе ставилася. Передай, будь ласка, тьоті Олені, що я скоро одужаю, і ми зможемо разом погуляти”.
КІНЕЦЬ.