Думаєте, одні свекрухи огризаються на невісток? А ось і ні. Я вам зараз таку історію розповім… Знайомство з моєю майбутньою невісткою пройшло ідеально.

Вона здалася мені дуже милою, цікавою та турботливою дівчиною. Ми зі сватами були досить близькі, тому й поєднали наші зусилля, подарували дітям квартиру на весілля. На щастя молодим не було меж.

– Як же нам вам віддячити? – Обіймала нас постійно невістка. – Онуками, люба, онуками!

Чим більше тим краще!

– Сміялася я. Наше бажання не дало на себе довго чекати. Незабаром син зробив нам сюрприз, показавши знімки УЗД. Ми з чоловіком nлакали від щастя.

Я вже не вірила, що все відбувається наяву, а не уві сні і просто була вдячна долі за таку удачу мати сім’ю, яка в нас вийшла. Коли настав час вибирати ім’я онукові, син сказав: – Ну , тут і вибирати нема чого.

Наслідуватимемо традиціям. Я назву сина на честь батька.

– Що?

– Невістка округлила очі , – тобто я його виношую, народжую, а моєї думки при виборі імені навіть не питають?

– Дорога, – я вирішила втрутитися, – у нашій родині є така традиція: кожного першого хлопчика в сім’ї називають на честь його діда.

Цій традиції вже понад 10 років. Ось тут невістка і показала свою справжню сутність.

– Маріє Володимирівно, дитину вам народжувати? А виховувати?

А годувати, ліkувати, робити уроки з ним?

– Ну, – намагалася я вставити слово.

– Ніяких “ну “, – перебила мене невістка, – все це повинна робити я, так що будьте добрі, відчепіться від мене зі своїми традиціями, будь ласка. Я сама вирішу, як назвати свого сина, а якщо вам така перспектива не подобається, я поїду прямо до інших бабусі та діда з полоrового будинку.

От і все! Мені буде прикро, якщо невістка порушить багаторічну традицію, але й втручатися у сімейні справи сина я теж не хочу і не буду … Подивимося, що з цього вийде.

КІНЕЦЬ.