Мій чоловік старший за мене на 17 років. Чоловік працює, я займаюся дітьми, вожу на заняття, допомагаю з уроками, розводжу гуртками. Чоловік займає хорошу посаду на роботі, отримує хорошу зарплату. Тобто, непорозуміння ми не маємо, любимо одне одного.

У чоловіка, звати його Андрій, є одна особливість, яку я ніяк не можу витлумачити, жадібність чи обачність. Він дуже багато допомагає матеріально друзям, може комусь купити квиток на потяг чи навіть літак та допомогти з відпочинком.

Але коли справа стосується відпочинку з сім’єю та з дітьми, а ми відпочиваємо тільки з дітьми, то він починає дуже економити, тобто із найнормальніших місць, він вибере найдешевше.

Наприклад, він все вибирав і вибирав, і в результаті ми поїхали відпочивати на 10 днів з маленькими дітьми, і в тому готелі не було гарячої води, може, через такі проблеми він і був найдешевшим. У результаті діти захворіли, і відпочинок був зіпсований.

Ви не подумайте, чоловік їздить на машині преміум класу, купує собі все дуже дороге. Коли він їздить один відпочивати, з друзями, він ходить у дорогі ресторани, замовляє колекційні напої собі, їсть устриці і так далі, але коли ми рідкісний випадок вибираємось вчотирьох з дітьми, ми живемо в досить мізерних умовах.

Я не розумію, що це жадібність для нас? Чому він заощаджує саме на нас. Він ходить в дорогому одязі, а мені на відпочинку навіть пляжні капці купує за 200 грн у якійсь палатці.

КІНЕЦЬ.