Після зустрічі з ріднею нареченої Тарас повернувся додому сам не свій. І одна випадкова зустріч із незнайомим дідом змінила хід його думок

Тарас зустрічався з Діаною рік. І ось вирішили одружитися. Перед весіллям Тарас, поїхав до майбутніх сватів, знайомитись. Там ще ціла родина мала зібратися. Таке собі сватання… Приїхав до рідних своєї нареченої. Але не встиг увійти до хати, як теща накинулася на нього з претензіями.

Мовляв, ми думали, що чоловік приїде, а ти такий кволенький, такий худенький… Тарас промовчав. Сів мовчки і розглядає цей натовп. А там, мабуть, пів села зібралося, щоб на нього глянути.

Почала наречена його розповідати батькам про весілля. Але наголосила, що багато гостей звати не будуть. Розпишуться і зберуть найближчих у кафе.

Родня знову за серце схопилася. Як це так? А тітку Зіну з правнуками куди? А як без троюрідної куми Галини? Чи не пробачать, якщо не запросимо їх! Знов шум підняли.

Та ще й до Тараса лізуть. Мовляв, це твоя ідея? Грошей шкода на гарне весілля? Хіба так можна? Це ж один раз і на все життя!

А свати що? Чи не платитимуть? Якщо ні, то й вони не будуть скидатися. І в такому ж темпі все тривало цілий вечір. Зауваження, провокації, підколи, знущання, недоречні висновки – хлопець довго терпів, але здали нерви.

Підвівся, сказав, що в нього справи, має йти. І тут усі обу рилися, мовляв, сім’ю дружини не шануєш…

Повернувся хлопець один до міста, а додому не хочеться йти. Тяжкі думки не дають спокою . З такою сімейкою ріднитися зовсім не хочеться. Але як бути з Діаною?

– Чому зажурилися, юначе? – почув він голос. Тарас і не помітив, як поряд з ним сів дідок. І відверто розповів дідові все.

– Он воно як… – простяг дід. Потім зітхнув і продовжив, — знаєте, юначе, є така приказка: “Всі наречені янголи. Але звідки тоді беруться дружини-відьми?”. Я думаю, ось із таких сімей і беруться.

Просто до певного часу, до часу приховують свою суть. А як бути далі вирішуйте самі. Не озираючись ні на кого.

КІНЕЦЬ.