Кіра та Іван, молода пара, яка одружилися декілька місяців тому, зіткнулися з несподіваним викликом у своїх стосунках. Мати Кіри, Ольга Петрівна , погодилася проводити літо на їхній дачі, дозволивши молодим жити в квартирі. Однак Іван затаїв глибоку неприязнь до тещі, незважаючи на її доброту і турботу . бо на початку їхніх стосунків матері не подобався вибір дочки, але потім вона змирилася.

Під час їхніх приїздів на дачу Ольга Петрівна готувала для всіх смачні страви, приносячи радість родині. Вона також пакувала сумки зі свіжими овочами та фруктами, забезпечуючи подружжя здоровим та поживним харчуванням . Іван цінував її зусилля, але не міг позбутися почуття роздратування і неприйняття по відношенню до нього. Щоб уникнути непотрібних конфліктів, він вирішив звести до мінімуму спілкування з тещею.

Не знаючи про внутрішні переживання Івана , Кіра вважала, що між її чоловіком і матір’ю все гаразд. Чоловіку вкрай не хотілося жити з тещею під одним дахом. Іван тим часом перевірив запаси дров і підрахував, що їх вистачить на всю зиму. Щоб теща залишилась на дачі, і не муляла йому очі.  Він став натякати про це  тещі, яка  не виявила свого наміру залишатися на дачі на зиму.

З початком осені подружжя закінчило прибирати дачу, впорядковувати запаси овочів і фруктів. Іван повернувся додому раніше дружини, шукаючи розради в розмові з матір’ю по телефону.

Мамо, як я втомився жити з тещею. Добре, що хоч на дачі вона літом проводить час, а зимою знову буде з нами жити. Я цього не витримаю.

Він не знав, що теща стояла на порозі з валізою в руках і почула його недобрі слова на її адресу.

У момент істини Іван раптом усвідомив усю серйозність свого вчинку. Він побачив ображений вираз обличчя Ольги Петрівни і зрозумів наслідки своїх слів . Тепер, опинившись перед важким вибором, він знав, що повинен загладити свою провину або йому довелося зібрати свої речі й піти жити до власної матері.

З важким серцем Іван підійшов до тещі, яка сиділа на кухні і дивилася у вікно.  Він щиро вибачився за свої нешанобливі слова, висловивши глибокий жаль, що образив її почуття.

Теща, хоч і була ображена, але визнала щирість вибачень Івана . Вона розуміла складнощі сімейних стосунків і проблеми пристосування до подружнього життя в молодому віці.

Коли дружина повернулася додому, вона застала чоловіка і матір за щирою розмовою. Побачивши щире каяття в очах Івана, вона пом’якшала, визнавши, що він взяв на себе ініціативу виправити свої помилки. 

КІНЕЦЬ.