Я стояла на кухні і варила борщ. І тут почула, як чоловік у сусідній кімнаті з кимось розмовляє телефоном. Потім він різко почав на когось реnетувати, вимкнув телефон і жбурнув його на диван.

-Я її просто ненавиджу, як вона могла! Просто занесу її до чорного списку і забуду. -Що трапилося? Чому ти такий зл ий? -Це все сестра. Вона з’їла мої останні нерви.

Бачити її більше не хочу. Чоловік розповів, що сестрі дістався їхній батьківський дім у спадок від батька. Матері в них давно вже не було, а після її сме рті батько захво рів.

Довго він хво рів, але ми живемо далеко від нього, до сестри ближче. Тому вона взяла на себе відповідальність за батька. Він переїхав до неї, а мій чоловік відправляв гроші на ліkи та продукти. Все було чесно. Тим більше, що у сестри чоловіка немає чоловіка. Вона сама виховує свою дочку.

Грошей у сім’ї не вистачає, а допомога з боку мого чоловіка була дуже доречною. І ось з’ясовується, що виявляється батько заповів свій будинок одноосібно тільки дочці, а мій чоловік проходить повз. Чоловік сильно переживав, він був злий на сестру.

Я вирішила, що краще їй зателефонувати та запитати, що між ними сталося. Сестра чоловіка в сльо зах почала виправдовуватись, що до кінця боя лася розповісти братові про будинок. Але вона дуже пере живає, хоче розірвати заповіт, щоб поновити спілкування з братом.

Тоді я вирішила поговорити із чоловіком. Пояснила йому, що сестрі будинок важливіший, все ж таки вона одна зі своєю дитиною, у неї немає чоловічої підтримки.

У той час, як ми маємо своє житло. Чоловік заспокоївся і зрештою послухав мене. Нині вони спілкуються, добре, що вчасно вдалося все залагодити. Бо мені дуже стало шкода його сестру. Так без спілкування з єдиним родичем могла залишитися.

КІНЕЦЬ.