Уся історія розпочалася 7 років тому. Я побачила чоловіка та закохалася. Тоді стосунків не вийшло, я була молода зовсім, йому потрібна була родина. Плюс мої амбіції.

Через 2 роки, будучи вже одруженим, він прийшов до мене і сказав, що любить. У нас почалися стосунки, таємні. У нього в шлюбі вже була дитина.

Він не міг піти від дружини 3 роки, але потім пішов. Стали жити разом. Але періодично він метався між мною та дружиною.

Рік тому все припинилися остаточно. Нині живемо, я чекаю дитину, вже на 5 місяці. Гормони. Лаємося. І ось мені дзвонить його мати і каже, що він каже, що завжди любив першу дружину, і любитиме її все життя.

Коли запитую його прямо, каже, що якби йому було з нею так добре, то він би не пішов, каже, любить мене. Він їздить до доньки від першого шлюбу через день, відповідно через це лаємося теж.

Мені здається, що я божеволію. Чому він так поводиться? Адже якщо не любить, треба піти? Навіщо тоді йшов від неї до мене?

Зараз виходить, що я на цій темі постійно нервуюсь і постійно з ним лаюся. Хоча влітку вони лаялися з колишньою дружиною. З донькою від першого шлюбу маю прекрасні стосунки.

Єдине, що колишня дружина налаштувала її, щоб вона до нас не йшла ночувати, сказавши, що ми посварилися, і дівчинка тепер говорить татові, що піде ночувати тільки з мамою.

Я втомилася від його кидань, але він не відпускає, каже, що любить. І при цьому виходить, каже другу та матері, що я його замучила і любить він колишню дружину.

З ним марно говорити, він одразу переходить на крик. І знову розпочинається скандал.

КІНЕЦЬ.