Все життя 55-річна Оксана вважала що проблеми між невістками та свекрухами, насправді, таки дуже перебільшені, адже, як можуть між собою мати якісь різнобіжності дві жінки, які щиро люблять одну людину і бажають їй лише добра.

Тому моя колежанка Оксана завжди думала, що завжди можуть знайти спільну мову дві дорослі людини.

Оксана була переконана в цьому до минулих вихідних.

– Мій син привіз до нас на дачу дівчину свою. Ну як дівчину, тепер уже наречену: заяву подали вони у РАЦС, в кінці серпня планують робити невеличке весілля. Ми її бачили, звичайно, мигцем якось, але майже не спілкувалися тоді з нею, якось можливості не було такої. Вони і зустрічаються пів року всього. Причому, саме зустрічаються, разом не живуть, хоча у мого сина, Вадима, окрема квартира є. І тут син нас, несподівано, обрадував, сказав, що одружиться скорою А мій чоловік каже синові:

– Ну вези тоді наречену у вихідні до нас на дачу, познайомимося з нею краще, поспілкуємося, проведемо час разом.

Молоді приїхали в суботу до обіду.

Звичайно, що Оксана готувалася до їхнього візиту, наготувала багато різних страв.

– Вони приїхали – я почала накривати стіл на веранді, – розповідає Оксана. – Кажу гості – Іринко, підемо, допоможеш мені на кухні! Так у мене все готово було, зрозуміло, картоплю чистити я її б не просила! Максимум, хліб нарізати, серветки дістати, ложки чи виделки. Дивлюся, а вона навіть очима не повела, не пішла за мною. Залишилася з чоловіками за столом. Сидять, розмовляють, сміються. Думаю я, ну добре, може, не почула, або не зрозуміла мене. Принесла все на стіл сама, пообідали ми, вони з Вадимом встали з-за столу і пішли в будинок, відпочивати з дороги, ми з чоловіком залишилися посуд мити і зі столу прибирати.

Кімната для молодих у передбачливої господині Оксани була вже підготовлена.

Після відпочинку ті вирушили на річку і погуляти по селищу, а повернулися знову до накритого столу.

– Кажу, давайте зараз чай поп’ємо з пиріжками та бутербродами, а ввечері шашлики будемо смажити. Іринко, поріж, будь ласка, сир! А вона мені і заявляє:

– А у мене, Оксано Іванівно, правило є своє: в гостях краще нічого не робити, відпочивати. Звідки я знаю, як цей сир у вас прийнято різати? Наріжу ще не так, навіщо це треба. Я мало не впала! Ось скажи, як сир для бутербродів можна нарізати «не так»? Чесно кажучи, не уявляю, та й мені байдуже, ріжу, як виходить.

Майбутня невістка Оксани всі два дні слідувала лише своєму правилу: по господарству і зі стравами геть нічого не допомагала.

Увечері чоловіки смажили шашлики, Ірина стояла поруч з ними біля мангалу і радо підтримувала розмову, поки Оксана сама різала овочі і накрила стіл.

Відчуваючи, що мати вже зовсім не задоволена, мити ввечері посуд зголосився вже сам Вадим.

Ірина. в той же час навіть пальцем не ворухнула, щоб йому допомогти бодай в учомусь.

– Ну хоч тарілки зі столу можна було зібрати і віднести? – дивується цьому всьому сама Оксана. – Навіть не подумала такого зробити моя майбутня невістка. Та й помити можна було, в принципі. Дача у нас упорядкована, є гаряча вода, скрізь чистенько у мене завжди, прибрано. І посуду не стільки вже й багато, чотири тарілки всього.

На наступний ранок молоді спали до обіду, потім ліниво виплили до знову ж накритого господинею столу, а там і почали збиратися додому – завтра на роботу, мовляв потрібно зранку вставати.

Зібралися і поїхали, а в цей час, Ірина принципово навіть ліжко за собою не прибрала.

– Теж, напевно, боялася заправити ліжко не так, як у нас прийнято, – сумно згадує Оксана. – Що ж. Таке диво бачу в перший раз.

Оксана – жінка дуже спокійна та добра, любить гостей, і на дачу до неї часто приїжджає сестра з дітьми, друзі, подруги, товариші по роботі чоловіка.

І завжди люди якось прагнуть допомогти хоча б щось їй зробити.

Сестра, наприклад, завжди за посуд хапається сама, прибирає зі столу і миє усе, Оксан і підійти до мийки не дає – ти готувала, я прибираю, і не сперечайся!

Подруги вічно несуть з дому на дачу з собою якісь продукти, вже приготовлені салати, щоб господині не готувати одній на всіх, і навіть не самі близькі знайомі, які приїжджають в будинок в перший раз, обов’язково пропонують господині допомогу: нарізати, зібрати, принести.

Звичайно, Оксана від усього відмовляється, але тим не менше.

– Гаразд би я її на дачі просила щось робити, – ніяк не може зрозуміти того жінка. – Огірки поливати або грядки полоти. Так ні ж! Сир порізати запропонувала, для себе ж.

Оксана після того дуже засмутилася, тепер навіть і не знає, як будувати стосунки зі своєю майбутньою невісткою і чи взагалі варто чимось допомагати дітям, якщо вони зараз допомогти не хочуть.

Чи доглядатимуть вони її на старості років, чи про свою старість їй зараз самій краще подбати?

КІНЕЦЬ.