Тоді я вже була заміжня та виховувала свого маленького синочка. На той час ми якраз оформили його в садочок, а я сама вже повернулась на роботу.

По сусідству з нами жила дівчина Ольга, з якою ми дружили багато років.

З Ольгою відносини були у мене дуже теплими та довірчими.

Подружка завжди ділилася зі мною радощами і неприємностями, так що сторонніми людьми нас назвати було не можна і здавалося, що ніяка сила не може зіпсувати нашу дружбу.

А от неприємності всі сталися дуже несподівано для мене.

У Ольги з’явився молодий чоловік, вона закохалася і мріяла про те, як піде під вінець зі своїм обранцем.

Однак відносини їх не можна було назвати стабільними, як на мене, хлопець то пропадав, вони мали якісь суперечки, то знову потім з’являвся на горизонті, в загальному, поводився він досить таки дивно.

Ольга казала, що його робота пов’язана з постійними відрядженнями, тому завжди могла тиждень чекати його, коли він повернеться додому.

Якось ми з чоловіком пішли обоє в невеличке кафе біля його роботи і я побачила, випадково, там хлопця своєї подруги Ольги з іншою дівчиною.

Він на мене ніяк не відреагував, лише привітався, адже впізнав мене добре і, не соромлячись, весело проводив час зі своєю панянкою. що було дивним і неприємним.

Ми з чоловіком тільки переглянулися від побаченого.

Повечерявши ми поїхали додому, а хлопець Ольги продовжував розважатись.

Повернувшись додому, я не могла забути цього, в голові були лише думки про свою подругу, дуже її шкодувала.

Я довго думала, чи потрібно це розповідати подрузі, адже не знала, чи маю право на це і чи правильно це буде.

З одного боку мені було чудово зрозуміло, що вона сильно засмутиться, з іншого – поки вона перебувала в упевненості, що її коханий десь працює, він добре проводив час.

Але мовчати я теж не могла, адже маю совість і вона мені постійно нагадувала про Ольгу.

Десь через місяць я таки наважилася і все сказала Ользі, розповіла все, що бачила в ресторані.

На що вона засмутилася, але більше нічого не сказала.

Після цього, відносини між нами дуже змінилися.

Ольга, як раніше було, вже не кликала мене в гості, стала уникати мене.

А як я потім дізналася, вона вважала, що я це все просто придумала, просто вигадала, бо заздрю її гарним стосункам з тим хлопцем і не хочу, щоб вона була щасливою.

Мовляв, він дуже хороша людина, щиро її кохає, говорить про одруження і ніколи б такого не вчинив.

Хоча і з цим хлопцем Ольга, з часом, розлучилася. Я намагалася з нею поговорити, але все марно.

Тепер я точно знаю, що лізти в чужі відносини не потрібно. Хоча до цих пір не розумію, що такого я зробила, просто шкода було, що мою близьку людину так ось знецінюють.

КІНЕЦЬ.