Ольга почала мити під’їзди за оплату, щоб хоч чимось допомогти мамі. Але коли про це дізналася однокласниця, з неї почали насміхатися.

Ольга ретельно віджала ганчірку для підлоги. Різким рухом руки вона відкинула пасмо волосся, прямуючи до підсобного приміщення. Ольга цінувала свою роботу в другу зміну, яка дозволяла їй доглядати хво ру матір перед заняттями. Вона вже протягом року займалася миттям під’їздів.

Двома роками раніше її світ звалився, коли дядько Грицько, колега її батька, приніс звістку про раптову смерть батька. Ольга яскраво пам’ятає стра ждання матері та те, як їх покинули ті, хто обіцяв допомогу та підтримку. Ольга та її мати залишилися з мізерними засобами на існування.

Спочатку мати намагалася працювати та утримувати будинок. Однак її здоров’я стало потихеньку слабшати, і жінка згодом стала все менше і менше виходити з дому.

У відчайдушній спробі домогтися допомоги для матері Ольга звернулася до сусідки, баби Віри. Донька сусідки, співробітниця лікарні, повідомила, що мати Ольги потребує серйозної nсихіатричної допомоги.

Побоюючись сварки з мамою, Ольга попросила бабу Віру зберегти стан матері у таємниці. Баба Віра погодилася і допомогла Ользі знайти роботу з прибирання під’їздів. Якось про таємну роботу Ольги дізналася однокласниця Марина.

Заздрість та привілеї пофарбували характер Марини, вона глузувала з Ольги і принижувала її серед однолітків. Незважаючи на це, Ольга знаходила втіху у присутності поряд однокласника, Віктора.

Його доброта і щирість контрастували з ницістю оточуючих. Одного дня, після жахливої сварки з Мариною, Ольга натрапила на цуценя, що бореться за життя, у ставку. На її подив, у цей момент раптом з’явився Віктор, і вони разом врятували цуценя. У теплі будинку Віктора вони пили чай і довго балакали, і ці нехитрі заняття зміцнили їхню дружбу.

Віктор висловив захоплення стійкістю та справжністю Ольги. Наступного дня Віктор виступив проти Марини. З рішучим виглядом він захистив Ольгу і заявив, що глузування Марини не мають під собою жодних підстав. Через роки Ольга та Віктор одружилися.

Цуценя, яке вони врятували, допомогло відновити дух матері Ольги. Марина ж продовжувала прагнути слави, яка весь час віддалялася від неї. Завдяки своєму коханню, наполегливості та щирості Ольга та Віктор змогли побудувати життя своєї мрії з маленьких цеглинок.

КІНЕЦЬ.