Одружила на собі чоловіка. А тепер дуже про це шкодую і мрію про розлучення

Ігор би гарним хлопцем і одразу справив на мене враження, бо виділявся з усієї нашої компанії. Відчувалась у ньому якась порода, чи що.

– Ось це екземпляр, – зітхали дівчата. – Уявляєте, які гарні будуть від нього діти. Ну ще б пак, такий генофонд.

За мною в той час доглядав Геннадій, худорлявий тихоня, з тих, кого всі називають ботаніками. Я звикла до його поклоніння і прихильно приймала залицяння, але рівно доти, доки один випадок не звів мене з Ігорем.

Так вийшло, що на день народження подруги я приїхала без Генадія. Він захворів, але не хотів, щоб я відмовляла собі в розвагах, тим більше, що з Олею я дружу дуже давно.

Тому на святі я опинилась без пари, як і Ігор. Нам нічого не залишалося, крім як провести час одне з одним. Красень Ігор звів мене з розуму. Я до упаду сміялася з його жартів, під час танців демонструвала свою свободу і розкутість.

Але коли він спробував мене поцілувати, не дозволила йому зробити це, сказала, що я не така і не цілуюсь з першим зустрічним. Ігор засміявся та запропонував продовжити наше знайомство.

Якийсь час я зустрічалася одразу з двома, але це було зовсім недовго, і Геннадій так сильно програвав Ігорю порівняно, що швидко зробила свій вибір.

Мені подобалося вважати себе нареченою Ігоря, зрештою ми були дуже гарною парою, і це всім кидалося в очі.

Гена скандалів не влаштовував, він тільки глянув на мене таким довгим поглядом, що навіть у моїй молодій дурній душі ворухнулося якесь почуття до нього. Але варто мені подумати про Ігоря, і я знову відлітала в мрії про весілля з ним.

Ось тільки минуло два роки, а Ігор так і не зробив мені пропозицію. Він взагалі поводився так, ніби я була його знайомою, а нареченою. Іноді пропадав кудись і не з’являвся в мене тижнями, потім знову повертався, бо знав, що чекаю.

Ревнощі гризли мене гострими зубами і я вирішила, що обов’язково повинна одружити Ігоря на собі.

Зрозуміло, найпростішим способом була звичайна вагітність, і мені не знадобилося багато зусиль для того, щоб отримати бажане.

Я так і не зрозуміла, зрадів Ігор звістці про те, що скоро стане татом чи ні, але відмовлятися від дитини він не став, і незабаром ми розписалися. Ось тільки я мріяла про шикарне весілля, подарунки та весільну подорож, а отримала звичайне сімейне застілля в дешевому ресторані. Але мети було досягнуто. Ігор тепер належав мені.

Незабаром у нас народився син, а потім через рік одразу дві доньки. І рожеві окуляри, які я так старанно вибирала собі, розбилися, поранивши уламками моє серце.

Ігор виявився нікчемним батьком та чоловіком. Він нічого не збирався робити для своєї сім’ї, зате любив грати в компʼютері.

Щоб хоч якось вижити, я просила грошей у своїх батьків, не могла дочекатися дитячих виплат, а ледве влаштувала дитину до дитячого садка, вийшла на роботу. Тепер усю сім’ю я тягла на собі.

А потім сталося те, чого я ніяк не очікувала. Якось, коли я прийшла за дітьми до дитячого садка, повз мене пройшов Геннадій. Але це була зовсім інший чоловік і, якщо чесно, я насилу впізнала його.

Джинси, модний жакет, красива стрижка. Від нього так і віяло благополуччям. Ось Геннадій сів і розставив руки, і до нього одразу кинувся хлопчик. Гена підхопив його, притиснув до себе, почав про щось розпитувати. Потім вони підійшли до дорогої машини, сіли та поїхали, а я так і залишилася стояти з відкритим ротом.

Невже це справді був Гена? Мій Гена?

Увечері я набрала номер подруги, з якою давно вже не спілкувалася, і спитала її про нього. Вона розповіла, що Гена запустив кілька успішних проектів, їх схвалила мерія міста, і тепер він у шоколаді.

А ще Гена одружений з дочкою якоїсь шишки і цілком щасливий. Вони постійно їздять за кордон відпочивати. І взагалі, мабуть, скоро переберуться туди на постійне проживання.

Я завмерла з телефоном у руках, відчуваючи, як від образи б’ється моє серце. Але в цей час на кухню прийшов Ігор:

– Що у нас сьогодні є пожерти? Ну що ти рота роззявила, давай готуй уже щось.

Через годину я годувала сімʼю макаронами по-флотському, і раз у раз витирала сльози. Звичайно, я сама у всьому винна. Але чому все-таки таким несправедливим буває життя?

КІНЕЦЬ.