Я росла у звичайній родині – мама, тато, старша улюблена сестра, бабусів, дідусів не пам’ятаю. Було нас у дворі 7 подружок, я наймолодша. Так тривало до моїх 11 років.

І ось 1995 рік. Сестричка щільно сідає на голку. Тоді модно було це і бути відбитим на всю голову. Мені 11 років, знаю все, через вік не розумію небезпеку, приховую від батьків. 1997 року дізнаються всі — батьки, рідня, та взагалі всі навколо.

І ось з цього моменту починається: «ти будеш як вона, гулятимеш, порядним дівчаткам від тебе треба триматися подалі». Ось так у свої 13 років я стала тією, кого повністю ігнорують у класі, у дворі, у секції (містечко 60 000 населення). Я майбутня залежна і все. Так і пішло.

Зі мною не говорив ніхто, я залишилася сама в 13 років. А потім знайшла собі компанію, гуляли, розважались, залежних не було. Звичайно, хлопці з гарних сімей в мій бік навіть не дивилися.

А у 15 років я вперше закохалася! Він Лев, народився 6 серпня, я Лев — 4 серпня, протиріччя, дике бажання з його боку, неможливість здійснити через мій вік. Я збігала ночами, щоб цілувати його, щоб бути поруч, але моя сестра спливла і тут.

Він син забезпечених батьків, а я лише сестра залежної гуляки. Так, він придумав, як розійтися зі мною, ми одного знака, отже, несумісні. Він пішов, а я кохала.

Потім настали два роки відчаю та болю, ми періодично зустрічалися в компаніях, він плакав і говорив про кохання, але його батьки заздалегідь поставили на мені табу.

З 15 років до мене залицявся чоловік. Він старший за мене на 13 років. Бігаю від нього, боюсь. Але в 18 років мене щось підштовхнуло, що я ж нікому не потрібна, він єдиний хто про мене дбає!

У 18 років я почала зустрічатися з ним, перший чоловік, перша близькість. Мені б тікати тоді, але куди. Батьки на той момент уже пили, сім’ї як такої немає. Всім на мене начхати.

Ми прожили разом 17 років, громадянський шлюб, я так і не захотіла оформити стосунки. Він все життя мені зраджує, можливо, шукає почуття на боці. Те, чого через свою зламану долю, я ніколи не зможу йому дати.

КІНЕЦЬ.