Коли я був ще молодим двадцятирічним хлопцем я закохався в одну дівчину, красиву балерину-початківцю. Я розумів, що мені тут нічого не світить, але причини я бачив інші, ніж ті, які виявились насправді.

Я довго добивався тієї дівчини і в результаті досяг. Наші відносини розвивалися бурхливо і красиво, ось тільки я не хотів бачити, що у відносини, по суті, вкладаюся я один, дівчина, як це у жіночої частини заведено, говорити «дозволяла себе кохати». 

Я багато чого їй прощав, багато на що заплющував очі і відмовлявся бачити вперті факти. 

Але скільки мотузці не витися, а кінець буде. Якось ми посварилися, і вона не прийшла ночувати, подальше було просто свинством, вона навіть не приховувала зраду, про все сказала в обличчя, мотивуючи все тим, що, мовляв, помстилася мені за погану поведінку. 

Зрозуміло, що цього я стерпіти вже не міг. Ми розійшлись. Кумедно, але життя моєї колишньої круто змінилося. Коли ми зустрічалися, вона була ученицею балетної школи, випускницею, якщо точніше. 

Через 15 років я дізнався від спільних знайомих, що моя колишня дівчина змінила профіль і замість балету пішла на стриптиз (для особливо багатих клієнтів надавала додаткові «особливі» послуги). 

Наробила татуювань, посварилася майже з усією рідною та всіма друзями. стала типовою сучасною жінкою. Натура, від неї не втечеш.

КІНЕЦЬ.