У мене в житті так склалося, що мою сестру мама завжди любила більше, ніж мене.

Віра завжди отримувала все, що хотіла, бо вона – молодша.

А мені доводилося обходитися тим, що є, бо навіть коли я маму про щось просила, то отримувала відмови.

Я першою вийшла заміж, і пішла жити до свого чоловіка. В мене навіть весілля не було, бо мама сказала, що грошей у нас немає.

Зате через 3 роки, коли Віра виходила заміж, гроші знайшлися, бо сестра захотіла свята – весілля було в ресторані на 100 осіб.

В подарунок мама сестрі на весілля подарувала будинок в селі, який їй дістався у спадок.

В село Віра їхати не збиралася, тому вона зразу продала цей будинок, і вклала гроші в квартиру в новобудові.

Мені тоді було дуже неприємно, адже я не могла зрозуміти, чому мама робить таку різницю.

Сестра ж сприймала все як належне, вона щиро вважала, що це нормально, коли їй все, а мені нічого.

В результаті я відокремилася від своєї сім’ї, і стала собі з чоловіком працювати, заробляти, щоб мати щось.

А мама продовжувала “дути” на свою молодшу донечку, намагаючись їй у всьому вгодити.

Тепер ситуація трохи змінилася, бо сестра моя виїхала за кордон в Англію ще 3 роки тому.

Поки мама себе добре почувала, то все було нормально.

Але в травні цього року мама занедужала і мені довелося бігати до неї спочатку в лікарню, а потім вже, коли її виписали, то вже додому до неї.

Залишити маму в такому стані я не можу, але виходить все якось дуже нечесно. Сестра зараз навіть фінансово не допомагає, бо каже, що їм самим важко.

Тому я мамі сказала, щоб вона на мене свою квартиру як дарчу оформила.

Сестрі мама в свій час будинок подарувала, так що я вважаю, що це буде чесно.

Але мама категорично відмовилася писати на мене дарчу. Каже, що вона не може так вчинити з Вірою, бо вона образиться.

Мама хоче свою квартиру на нас двох записати.

От що мені тепер робити? Невже мама не бачить, що це нечесно?

Ця ситуація колись зміниться, чи мені треба просто змиритися?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

КІНЕЦЬ.