Минуло 3 років, як чоловік Вікторії, Олег, все ще не втрачав надії. Відтоді, як вона безслідно зникла, він невтомно чекав на її повернення. Він знав місто, куди вона поїхала, і фабрику, де вона працювала. Спантеличеней і спраглий відповідей, Олег не міг збагнути, чому його кохана дружина не виходить на зв’язок. Їхні діти подорослішали, пристосовуючись до життя без матері, але Олег відмовлявся втрачати надію.

Чоловік щодня картав себе за те, що дозволив поїхати дружині на заробітки. Вони жили як середньостатистична родина, мали житло, плани. проте Віка хотіла відкрити власний салон краси, тому вирішила поїхати заробити на свою мрію. Чоловіка переконала.

Олежику, зароблю грошей, і одразу додому. Крім тебе мені ніхто не треба. І без наших донечок я не зможу, ти ж знаєш…

Сповнений рішучості дізнатися правду, він вирішив вирушити на пошуки. Він зібрав своїх дочок, Єву та Злату, і разом вони вирушили в дорогу.

Прибувши до міста, де колись працювала Вікторія, вони дізналися, що у неї був вихідний. На щастя для них, Олег дізнався від місцевих жителів, що Вікторія зараз живе в селі неподалік. Коротка поїздка на автобусі привела б їх до її порогу.

Не вагаючись, Олег купив квитки, і вони з доньками сіли в автобус, їхні серця переповнювало передчуття. Поїздка супроводжувалася атмосферою тиші, оскільки вони обмірковували, як їм знайти Вікторію в незнайомому селі. На щастя, Олег встиг вивчити кілька слів місцевої мови під час своєї подорожі.

Діставшись села, вони попрямували до найближчої крамниці за допомогою.Показав фото дружини… Продавець люб’язно показав їм дорогу до будинку Вікторії. На диво , вони досить швидко знайшли її будинок. Однак, йдучи сільською вулицею, вони не могли не помітити цікаві погляди та тихі перешіптування місцевих жителів. Звістка про їхній приїзд поширилася як пожежа, дійшовши до сусідки Вікторії.

Олег застиг на місці, його серце калатало від суперечливих емоцій. Він підійшов до сусідки, набравшись сміливості запитав:

“У Віки все гаразд?”. Сусідка, ошелешена запитанням, відповіла: “А чому б їй не бути добре? У неї люблячий чоловік, скоро народиться дитина. Її життя наповнене щастям. Заходте, вона вдома”.

Олег стояв, обдумуючи свій наступний крок. Він зрозумів, що натрапив на інше життя, де його дружина, здавалося, забула про нього. Невпевнений і розбитий, він вирішив не втручатися в нове життя Вікторії. З важким серцем він і його доньки розвернулися і попрямували додому.

У затишку власного будинку Олег часто знаходив розраду, дивлячись на фотографію Вікторії.  Він не міг не думати про те, як дружина могла стерти його зі своєї пам’яті. І лише тоді до нього дійшло, що Вікторія навмисно розірвала зв’язки, щоб захистити його від правди. Вона утримувалася від контактів з ним, уникала відпусток і телефонних дзвінків без відповіді.

Найприкріше йому було за дочок, які так потребували мами…

КІНЕЦЬ.