Олена остовпіла. Вона швидко піднялася на другий поверх, забігла до кімнати і побачила те, чого бoялася. Все було зрозуміло, чоловік їй зраджує. Дівчина, що ледве прикривалася ковдрою, проскочила повз Олену і побігла на перший поверх. -Андрію, ми ж 30 років разом, як ти міг, — сказала Олена і повільно сіла на крісло

Олена мала погане передчуття, але вона чомусь вирішила поїхати на дачу після роботи. Треба було все підготувати до осені, але щось на душі було неспокійне. Наче зараз ось-ось щось трапиться. Такий камінь лежав на душі. Олена зайшла до будинку, але почула якісь звуки: -Андрію, ти теж тут?

— Покликала жінка чоловіка. А потім побачила на столі вино та два келихи. Олена остовпіла. Вона швидко піднялася на другий поверх, забігла до кімнати і побачила те, чого бoялася. Все було зрозуміло, чоловік їй зраджує.

Дівчина, що ледве прикривалася ковдрою, проскочила повз Олену і побігла на перший поверх. -Андрію, ми ж 30 років разом, як ти міг, — сказала Олена і повільно сіла на крісло.

-Олена, ну я ж тебе стільки разів просив … я ж говорив, завжди попереджуй, що ж ти так увірвалася … я взагалі нічого не зрозумів, — чоловік не знав які слова підібрати. -І навіть у такій ситуації ти звинувачуєш мене, що я тебе не попередила, що поїду на нашу дачу? Андрію, ти взагалі розумієш? Все з мене вистачить.

Я йду, — Олена гордо встала, але сміх Андрія її зупинив.

-Ну І куди ти зібралася? І як ти взагалі збираєшся жити без мене? Ти ж навіть побутові речі без моєї поради вирішити не можеш. Ці слова ще більше торкнули жінку, і вона тут же вийшла з дому, грюкнувши дверима. Олена поїхала до своєї доньки, вона працювала у поліклініці. -Мамо, я розумію, це дуже боляче.

Зараз я вколю тобі заспокійливе і ми з тобою все вирішимо, як далі жити. Олені трохи полегшало. Cльози поступово перестали лити рікою, і вона була готова до розмови з донькою. -Мамо, у моєї подруги така ж ситуація. Знаєш, що їй допомогло? Повна зміна обстановки, змішання звичайного життя.

Вона відкрила свій квітковий салон, і тепер кожен лінь приходить на будь-яку роботу, та ще й у таке прекрасне місце. -А Вона зможе і мене до себе влаштувати?

-Так звичайно! З наступного тижня Олена теж почала ходити на роботу, як на свято. Їй було приємно робити гарні букети, і всі магазини виходили з посмішками, навколо було щастя. І саме така ситуація допомогла Олені незабаром забути жахливе минуле чоловіка.

КІНЕЦЬ.