Юність Геннадія була відзначена однією визначною подією: зустріччю з Оленою, його майбутньою дружиною.

На той час він був 23-річним провінціалом, який повернувся до свого улюбленого тихого містечка після навчання у технікумі у великому місті. У студентські роки Геннадій не знайшов кохання, але все змінилося, коли він повернувся додому.

У нього зав’язалися короткі стосунки з колегою Валентиною, яка була старша за нього і вагітна і хотіла швидше вийти заміж. Однак Геннадій виявився не готовим до шлюбу та становлення батьком, і їхні стосунки припинилися.

Доля втрутилася, коли чорноока красуня на ім’я Олена запросила його танцювати на дні народження друга. Незабаром молоді люди почали таємно зустрічатись.

Зрештою Геннадій переїхав до будинку Олени і тільки тоді виявив, що вона старша за нього на дванадцять років. Однак цей факт його не збентежив, Геннадій був задоволений своїми стосунками.

Через рік у них народився син, а ще через два – дочка. Геннадій був задоволений своїм сімейним життям, любив своїх дітей та дбав про Олену.

Він насолоджувався своєю свободою, яку Олена поважала, і ніколи не відчував себе змушеним шукати іншу жінку, незважаючи на розповіді друзів про свої пригоди. Геннадій прожив з Оленою понад сорок п’ять років, так і не одружившись офіційно, збудувавши гарний будинок для їхньої родини.

У шістдесят п’ять років прихильність Геннадія до Олени залишалася такою ж сильною, як і раніше. Вони жили у коханні та вірності, їхні стосунки були свідченням того, що вік не перешкода для щирих почуттів, а формальності на кшталт офіційного шлюбу для справжнього кохання – ніщо.

Геннадій був упевнений у цьому: коли закохуєшся, думка інших людей не має значення, і різниця у віці не завада, головне – кохання і тільки.

КІНЕЦЬ.