– Ліля, що знову сталося? – приречено поцікавився Микита у своєї дружини. Дівчина була явно чимось засмучена, не розмовляла і мило дула губки.

– Нічого, – коротко відповіла вона і знову замовкла.

– Так, – подумав про себе хлопець, – напевно, я десь накосячив. Переходимо до плану Б. – І вже вголос промовив: – піду трошки попрацюю, через пів годинки прийду, поговоримо.

Ліля ображено фиркнула і потягнулася до телефону. Їй потрібно було терміново обговорити ситуацію, що склалася з подругою. Та зможе дати добру пораду, і за щасливим збігом, зараз в мережі.

-Лесь, ти маєш час поспілкуватися?

-Звісно! Щось трапилося?

-Уявляєш, Микита забув про нашу річниці! Як він міг? Чи цей день для нього абсолютно нічого не значить?

-Подруга, ти себе накручуєш. Чоловіки всі такі. Для них запам’ятати дату – ціле випробування. Будь розумніша!

-В якому сенсі – розумніша?

-В прямому. Тобі потрібно просто за пару тижнів до важливої ​​події ненав’язливо йому нагадувати про дату.

-Наприклад?

-Ну, сіла б переглянути відео з весілля. І Микиту б з собою покликала. Сказала б йому щось на кшталт: А пам’ятаєш, яка гарна погода була в цей день? В цьому році серпень зовсім не радує. І у нього б шестерні в мозку запрацювали б.

-Слухай, та ти просто геній! Обожнюю тебе! Шкода, що ми не можемо зустрітися в реальності … Я була б щаслива мати можливість поговорити в будь-який час!

-Між нами дуже велика відстань, подруго. Нічого не поробиш… А до речі, ти впевнена, що твій чоловік забув про ваше свято? Може, він готує сюрприз, а ти навіть не здогадуєшся?

-Думаєш? Сумніваюся …

-А ти не сумнівайся, просто йди і поклич його пити чай. Він же напевно пішов, щоб зайвий раз не дратувати тебе?

-Ти права. Дякую за допомогу! Я рада, що у мене є така подруга!

– Рада вона, – бурмотів Микита, закриваючи вкладку в браузері. – Ні, щоб прямо сказати – милий, ти нічого не забув? Так ні ж! Ображається відразу, губи дме і не розмовляє. Але ж просто дату переплутав! Думав тринадцятого, а виявилося одинадцятого! Добре хоч подарунок заздалегідь купив …

– Микито, чай пити будеш? Я там тортик приготувала, твій улюблений, – Ліля із загадковою усмішкою дивилася на свого чоловіка. Адже і правда, нічого такого страшного не сталося.

– Звичайно, кохана. Зараз документи відправлю і прибіжу. Обожнюю твої тортики. – Сказав Микита, а сам швидко підтвердив термінову доставку квітів на їхню адресу. Кур’єр обіцяв бути через п’ятнадцять хвилин.

Пролунав довгоочікуваний дзвінок у двері. Хлопець підскочив, кинув нерозуміючий дружині, що відкриє сам і рвонув в коридор. Ліля тільки плечима знизала.

Через хвилину Микита урочисто вніс букет в вітальню, де вони насолоджувалися кондитерським витвором мистецтва. Вручив коханій дружині квіти і кинувся назад, щоб принести величезного плюшевого ведмедя, який тримав коробочку від ювелірного виробу.

– Моя дорога дружина! Я від щирого серця вітаю тебе з першою річницею нашого весілля!

Ліля була зворушена до сліз. Їй навіть стало соромно за свої образи і скарги подрузі …

Мир в родині був збережений. А все тому, що Микита вчасно підметушився і створив фейковий аккаунт, який вів від імені дівчини. Все заради того, що б знати, про що переживає його кохана…