– Петре, а це чий конверт, – поцікавилась Ганна у свого нареченого.

– Який? – запитав чоловік.

– Цей рожевий.

– Гадки не маю. Яка різниця?

– Як яка різниця? Він порожній, – Ганна роздратованою відкрила конверт, надірвавши його.

– Та може випали десь…

Наречена оглянулась навколо, а потім мовила:

– Чого мене плутаєш. Я ж всі конверти відкриваю на ліжку. А цей був порожній. Ти пам’ятаєш, хто який конверт дарував?

– Нууу…, – сказав Петро, – все ж нормально пройшло. Мені все до вподоби.

– Ти зовсім не розумієш.

Хтось прийшов, наївся і нічого не подарував. А це десь тисяча гривень, – сумно мовила дівчина.

– Запитай у мами, вона ж всі конверти тримала.

– Батькам сьогодні точно не до нас. Хто знімав на телефон, коли нас вітали та дарували подарунки? Христина?

– Не знаю, спитай у неї.

– Це точно Левицькі з таким конвертом прийшли. Вони ще перед нашим весіллям скаржилися на нестачу грошей, говорили, що прийдуть без подарунків, – висунула свої припущення Ганна.

– Та ні, Левицькі прийшли з великим набором посуду. Я це добре пам’ятаю.

– А хто ж тоді це може бути? Як на зло, Христина не бере слухавки. І в Інтернеті ніхто не викладає відео, одні фото.

Петро сидів у телефоні та не особливо цим переймався.

– А тобі байдуже.

– Чим я тут можу зарадити? Знайшла, чим перейматись вночі.

Завтра гроші порахуєш, – сказав чоловік та обійняв свою дружину.

– Перестань. Не чіпай мене. Я ще маю плаття повернути в нормальному вигляді.

– Та я легко.

– Ще раз кажу – припини! – роздратовано мовила Ганна.

Петро прибрав руки.

Ганна нервово відкривала кожен конверт.

– Ти спиш? – запитала Ганна чоловіка.

– Ні, не сплю.

– Блакитний чий? Ще один конверт порожній. Ну що ж це таке, – на очах у Ганни аж сльози виступили, – які невдячні люди були присутні на нашому святі.

Раптом на телефон Ганни хтось зателефонував. Це була мама.

– Ну що, молодята, вже все порахували?

– Ні, мамо, уявляєш…, – дівчина не встигла договорити, як її перебила матір.

– Ганно, там у двох конвертах: рожевому та блакитному були гроші, які ми збирали на хлопчика та дівчинку.

Я їх склала до купи та поставила в коробку від цукерок.

Знайшла?

Після цих слів Ганна важко зітхнула та кинула ті два конверти до інших.

КІНЕЦЬ.