– Мені соромно кудись з тобою ходити, подивися на мене та на себе! – заявив мені чоловік
Чоловік заявив, що йому соромно зі мною кудись ходити, бо я виглядаю гірше, ніж він. Це об’єктивно так, тому що на себе чоловік витрачає час і гроші, а в мене цих ресурсів немає.
Активно займатися чоловік став ще в моєму декреті. Я сиділа з дітьми і божеволіла від навантаження, а чоловік після роботи їхав до спортзалу.
Він дуже добре підкачався, став підтягнутим, чого не можна було сказати про мене. Я сиділа вдома з двома немовлятами і моїм єдиним бажанням було виспатися.
Чоловік не зупинявся на досягнутому. Він став ходити на процедури для обличчя, на манікюр, хоч раніше цим не захоплювався, змінив гардероб.
У мене ж не було часу, сил і грошей, щоб доповзти до перукарні та підстригтися. До того ж після пологів волосся стало лізти клаптями.
Весь декрет чоловік ставав кращим, а я гіршою. Шкіра стала погано виглядати, про манікюр забула, та я не щодня встигала вмитися, чого там.
Зараз я вийшла з декрету, але в мене все одно немає часу займатися собою. На роботу, а після неї бігом забирати з садка дітей, потім додому, годувати, прати, готувати вечерю.
Чоловік своїх звичок не зрадив. У нього все за розкладом – спортзал, процедури, манікюр та перукар. Додому він приходить зазвичай, коли діти вже вкладені спати, а я з ніг валюсь від втоми.
Нещодавно у сестри чоловіка був день народження, нас запросили до ресторану. Я постаралася виглядати пристойно, але, звичайно, на тлі чоловіка я губилася. Точніше, він на моєму тлі виділявся з найкращого боку.
Мені ніхто слова не сказав на вечорі, тема мого зовнішнього вигляду взагалі не піднімалася, але прийшовши додому чоловік учинив мені скандал.
Він сказав, що йому було соромно перед рідними, що я сиділа там, як безформна купа, яка навіть не потрудилася себе упорядкувати.
Прикро було чути такі слова. Чоловік кричав, що я народила чотири роки тому, але досі не привела себе в порядок, хоча давно вже пора.
– Мені соромно кудись з тобою ходити, подивися на мене та на себе!
Але я мовчати не стала. Я і так тягну дітей, побут, ще й працюю, поки він живе на втіху. Не подобається, як я виглядаю? Тоді нехай він бере на себе дітей, а я їздитиму в спортзал і ходитиму салонами.
Чоловік намагався обуритись, що це жіночі обов’язки, але я нагадала, що він мріяв про дітей, умовляв народжувати, обіцяв допомагати.
Поки я була в декреті, я не заїкалася на цю тему, бо так, я цілий день удома. Але тепер я теж працюю, і мені потрібен час на себе. Зважаючи на те, що мені наговорив чоловік, дуже багато часу.
Поставила чоловіка перед фактом, що у вихідні я йду в салон, а він нехай скасовує свої плани і сидить з дітьми. А потім ще й у спортзал запишуся, тому двічі-тричі на тиждень йому доведеться дітей забирати з садка.
От як хоче, так нехай і крутиться. Соромно йому зі мною ходити! Нічого, я приспущу його на землю. Якщо він хоче поруч богиню, то хай для цього хоч щось зробить.
Напевно, мені потрібен був цяейструс, а то щось чоловік зовсім берега поплутав, настав час нагадати, що я не додаток до квартири, я жінка.
КІНЕЦЬ.