Ольга здійснила черговий візит до свекрухи, мовляв, принесла добро зі свого городу. Але ж Інна знала, що Ольга лише хотіла стежити за витрачанням грошей свекрухи.

Ольга здійснила черговий візит до свекрухи, мовляв, принесла добро зі свого городу. Але ж Інна знала, що Ольга лише хотіла стежити за витрачанням грошей свекрухи.

Інна прибиралася на балконі, коли пролунав дзвінок у двері. Найімовірніше, це була її невістка Ольга, яка мала звичку приходити в гості у такі години.

Як і очікувалося, Ольга стояла на порозі, тримаючи в руках пакет, сповнений зелені зі свого городу. Інна підозрювала Ольгу у постійних візитах, вважаючи, що та хоче простежити за тим, як Інна витрачає гроші, які їй нещодавно подарував син Сашко.

Ольга швидко поклала зелень у холодильник і випадково оглянула вміст, висловивши своє потрясіння копченою ковбасою, двома видами сиру та майонезом. Вона засуджувала Інну за таку екстравагантність , незважаючи на те, що наближався день народження і продукти призначалися для гостей.

Інна відчула укол провини, ніби вона порушила якесь негласне правило свого способу життя пенсіонерки. Вона звикла до почуття провини ще з дитинства, коли жила в дитячому будинку, а потім зі свекрухою та чоловіком. Навіть на третьому році шлюбу її змусили почуватися винною, коли вона завагітніла раніше терміну.

Після сварки Інна поїхала від свекрухи. У той період Саші було лише 3 роки. Її чоловік залишався “недільним” батьком, відвідуючи дитину без відома матері раз на тиждень.

Так тривало до десяти років хлопчика, коли свекруха померла, а чоловік знову одружився. Згодом Інна вивчилася на перукаря та старанно працювала у місці, де домінували жінки. Вона постійно відчувала свою неповноцінність у порівнянні з колегами. Сашко перетворився на самодостатнього чоловіка, одружився з Ольгою, у них народилося двоє дітей.

Однак після виходу Інни на пенсію її стосунки з Ольгою почали псуватися: та регулярно критикувала її за те, що вона живе не за коштами самотньої пенсіонерки.

Інна терпіла критику, відчуваючи провину за те, що ніби бере більше, ніж їй належить. Інна мріяла про нормальне життя, наприклад, купити нові чоботи та пристойну кофтинку на зиму. Вона уникала розповідати Сашку про дії Ольги, боячись, що це зруйнує родину.

Однак питання спливло, коли Сашко, знаючи про нав’язливість Ольги, запевнив матір, що вона має повне право витрачати гроші, які він їй дає.

Незважаючи на підтримку, Інна знову почувала себе винною: їй здавалося, що вона внесла розлад у сім’ю сина. Проте Сашко зрозумів її ситуацію, пообіцявши й надалі підтримувати її. Інна знала, що її почуття провини нікуди не дінеться, але принаймні тепер вона мала незмінне розуміння і підтримку сина.