– Все, я йду! – крикнув наостанок Богдан й закрив двері. Таня тим часом лише потягувалась у ліжку. Вона особливо любила давати собі ще кілька хвилин, аби поніжитися у ліжку й подумати про плани на день. Хоча частіше всього вона будувала плани на вихідні, або відпустку й багато мріяла.

Ще з дитинства вона звикла жити себе від вихідних до вихідних. Від думки про те, що незабаром свято – у неї з’являлось більше мотивації та сил. Останнім часом найбільш очікуваним у її житті була саме відпустка.

Через кілька хвилин продзвенів і її будинок.

Настала та незрозуміла пора кінця весни, коли зранку ще холодно, а вдень ти вже не витримуєш спеки.

Жінка відразу ж відправилась на кухню. Гарний сніданок давав її сили, тому ще сонна вона спочатку й не помітила на столі гаманця Богдана.

– От поспішав і забув – у голос вимовила Таня, посміхнувшись, а тоді механічно відкрила гаманець, щоб поглянути у середину. Там було кілька купюр, різні картки, проте одна з них вирізнялась з-поміж інших особливою яскравістю. Жінка витягнула її та побачила на картці малюка, а збоку надпис «Для щасливих мам і діток знижка -10%!”

У голові Тані відразу почали крутитися погані думки, адже, якщо її чоловік отримав картку у такому магазині – значить він робив там покупки. А тепер закрадається логічне запитання – для кого? Невже у нього давно є на стороні жінка, яка тепер чекає від нього дитину, або ще гірше – вже народила! І як тепер бути? Як правильно вчинити?

Чим більше вона думала про наявність у чоловіка іншої жінки – тим більше підтверджень знаходила. Останні місяці він часто затримувався на роботі, міг зникнути кудись, їздив у відрядження, але ж вона завжди довіряла йому і подумати не могла, що все це її так боком вилізе…

«Цікаво, як він планував мені про це повідомити? А, можливо, він і зовсім не планував мені розповідати… Надіявся, що я далі наївно віритиму йому, а він, тим часом успішно житиме на дві сім’ї й чекатиме дітей від іншої жінки?» – роздумувала Таня. Навіть по дорозі на роботу жінка не могла припинити думати про те, як тепер складатиметься її життя, чому раптом Богдан її перестав любити, чому не зізнався, що у нього з’явилась інша…

На роботі жінка не могла зосередитися, почала й себе звинувачувати у тому, що все так склалось. Адже всі навколо говорять про те, що інтерес чоловіка потрібно підтримувати, викликати пристрасть і так далі. Вона ж була переконана, що у них все чудово й думок не допускала, що все обернеться так. А тепер і має щастя.

Пощастило, що того дня роботи було мало й керівництво поїхало у відрядження, бо, помітивши Таню десь далеко у роздумах, а не на робочому місці, то по голівці її б не погладили.

Ввечері жінка першим ділом поїхала до мами, шукати у ній розради, підтримки та поради.

– Мамо, від Богдана вагітна інша жінка! – випалила Таня ще на порозі й нарешті відчула своєрідне полегшення.

– І чому ти так думаєш? – запитала мама, ніби мова йшла про щось зовсім незначне.

Тоді й Таня почала свою довгу розповідь, починаючи від гаманця і всіх її спогадів, які лише все підтверджували.

– Доню, зачекай! – попросила спокійно мама – Тобто ти хочеш сказати, що переконана, що він тобі зраджує, тому що ти у нього знайшла картку на знижку?

Таня впевнено підтвердила слова мами.

– Доцю, це ж лише твої здогадки, все це може бути лише у твоїй голові.

– Ох, хотілось би мені, щоб ти мала рацію, але не думаю.

– Я тебе дуже сильно люблю, але зараз ти поводишся, як дитина.

Ти знайшла дивну картку й вигадала про неї цілу історію, яка може бути неправдою, а тепер хвилюєшся через це. Тобі треба прямо зараз повернутися додому і про все поговорити з Богданом. Лише спокійно поговорити, доню. Щоб там не було – вже нічого не змінити.

– Ти права, я з ним поговорю.

Повернувшись додому, Таня не покидала ліжка. Вона то плакала, то діймала себе поганими думками, то переглядала їх щасливі фотоальбоми. У неї було багато справ по дому, проте вона не могла нічого зробити.

Згодом і Богдан повернувся додому. Побачивши жінку у такому стані не на жарт злякався. Побіг, поставив чайник, взявся міряти температуру й тиск і все не міг вгомонитися, розпитував, що у неї болить.

– Ех, а знаєш, я так і думав, що щось погане трапиться. Я зранку на роботу пішов, а гаманець забув, то повертався по нього. Мені ще з дитинства мама казала, що це не до добра.

– Бачила я твого гаманця. Про нього й поговорити хочу. Я у нього заглянула і там картку з дитячого магазину на знижку побачила…

– Ох, вчора не встиг тобі розповісти! Я з Юрою вчора їздив по дитячу коляску для Марини з бухгалтерського відділу. Вона вже родила, уявляєш! То ми її вирішили від всього колективу такий подарунок зробити! А там і картку цю дали, у Юри трійня він відмовився, то я й подумав, можливо, нам з тобою незабаром знадобиться!

– Для кого? – запитала Таня зі сльозами на очах, усвідомлюючи, що все насправді добре.

– Ну для донечки, чи для синочка. А можна і для двох!

Хіба не думаєш, що ми вже готові до наступного етапу.

– Думаю – відповіда Таня, яка тепер плакала від щастя.

Після розмови Богдан відправився приготувати вечерю для них обох, а Таня не могла повірити своєму щастю і поспішила написати мамі повідомлення про те, яка вона у неї мудра і як вона її вдячна!

КІНЕЦЬ.