Мені майже 50 років. Я не відчуваю цього віку на собі. Але сама цифра мене починає засмучувати. Є робота, яку раніше дуже любила та нею просто жила. Але останні роки відчуваю, що «вигоріла», ходжу на роботу «на автоматі» і скоро не витримаю, мабуть.

Я почала втомлюватися від роботи, йде багато часу на підготовку, я практично не відпочиваю, я навіть у відпустці продовжую займатися роботою.

Насолоди від неї зовсім немає. І дуже-дуже хочу її залишити. Вже кілька років хочу.

Тому що це не життя, вірніше, це життя для роботи, а не для себе чи своєї сім’ї.

Але я не йду, я дуже боюся щось міняти. Боюся, що на новому місці може нічого не вийти, і я взагалі залишусь без джерела прибутку. І ще я боюсь свого віку.

Напевно, років 15-20 тому я ризикнула б почати свою справу, А зараз боюся, що можу не витягнути.

Чи не впевнена, що можна змінювати кар’єру, сферу діяльності, та й життя в такому віці? І ще. Я поки що не розумію, чим саме хочу займатися.

Хоча маю мрію. Дуже давня. Але я навіть не приступаю до її реалізації, тому що мені здається, що за складом свого характеру я не досягну у цій сфері успіху.

З’явилися страх і невпевненість. Чи це можна якось подолати? Чи є життя після 50 років? Буду дуже вдячна, якщо поділіться досвідом.

КІНЕЦЬ.