Ірина була на 38-му тижні ваrітності, коли її чоловік вирішив на тижні піти до батьків полагодити дах. І тут дівчину охопив ст рах.

Ірина, 27-річна жінка, перебувала на 38-му тижні ваrітності, коли її чоловік вирішив відвідати своїх батьків. Йому було надано тижневу відпустку, і він планував використати її для допомоги своїм старим батькам. Однак його рішення не залишило Ірину байдужою, оскільки вона була стурбована швидкою появою дитини.

Протягом усіх їхніх стосунків Ірина вважала свого чоловіка добрим, дбайливим та люблячим. Готуючись до нового етапу свого життя, ставши батьками, вони зіштовхнулися з фінансовими труднощами, живучи у іпотечної квартирі.

І все ж таки пара, піддавшись запевненням чоловіка та його новій високооплачуваній роботі, вирішила зі спокоєм вступити на шлях батьківства. Все було готове до появи дитини. У будинку були запаси підгузків та дитячого приладдя, Ірина зібрала речі до полоrового будинку.

Майбутній батько, Антон, протягом дня постійно перевіряв Ірину, розуміючи, як важливо якнайшвидше доставити її до лікарні, як тільки почнуться nерейми. Незважаючи на відсутність ознак переймів, Ірину охоплював ст рах, навіяний розповідями її подруг про стрімкі полоrи.

Антон, навпаки, не бачив причин для зайвого занепокоєння. Він був упевнений, що зможе допомогти батькам та встигнути повернутися до пологів.

Він також стверджував, що у разі полоrів Ірина сама зможе викликати швидку допомогу, враховуючи, що її батьки живуть неподалік, та й від будинку батьків полоrовий будинок був не так уже й далеко.

Чоловік запевнив її, що негайно повернеться, як тільки дізнається про добрі новини. Розчарування Ірини посилювалося тим, що свекруха підтримала план Антона.

Вона вважала, що Ірина може впоратися з пологами самостійно, оскільки ваrітність – це не хво роба. До цих слів додавалися ще й байки про те, якими суворими були полоrи раніше, і як Ірині пощастило наро джувати у 21 столітті.

Що б там не було, Ірина вважала, що її свекруха цілком здатна впоратися сама або навіть може найняти робітників, щоб закінчити дах, і тоді необхідність у тижневій відсутності Антона відпадала б, але хто її слухав.

Втім, дівчина досягла свого, але цей інцидент залишив неприємний осад у чоловіка. Помилок у своїх вчинках Ірина досі не бачить.

КІНЕЦЬ.