Я вже довгий час живу закордоном.

У мене є чоловік та двоє дітей. З батьками чоловіка у мене завжди були чудові стосунки.

У мого чоловіка є також сестра, його батьки завжди однаково ставилися до обох дітей.

Сама я родом із невеликого села, все своє дитинство я допомагала батькам у господарстві.

Нещодавно вперше за 7 років я повернулася на батьківщину і насамперед поїхала відвідати сестру.

Люда залишилася жити у батьківському будинку.

У нас із нею завжди були добрі стосунки.

Вона була в розл ученні і одна виховувала сина.

Я завжди думала, що вона добре живе, але дуже здивувалася, коли побачила умови її проживання.

Будинок був дуже старий, жила Люда на скромну зарплатню вчительки.

Я вирішила, що обов’язково маю допомогти сестрі.

У нас рано не стало батьків, сестра моя єдина рідна людина.

Я забрала Люду та племінника з собою до Німеччини.

Зараз ми трохи живемо в тісноті, але не в об разі.

Впевнена, що незабаром Люда знайде роботу та з’їде.

Рідним треба допомагати!