Роман провів свої ранні роки в дитя чому будинку, куди його привезли одного прохолодного ранку, коли йому було всього три роки. Бабуся Катерина, улюблена няня у цій установі, взяла його під своє крило.

У неї не було своїх дітей, тому вона виливала своє кохання на тих, хто був під її опікою, і особливо на Романа. Після випуску з дитя чого будинку Роману пообіцяли кімнату у гуртожитку, а згодом і квартиру.

На жаль, обіцянка про квартиру не збулася. Після закінчення столярного училища Роман виявився безпритульним. Не маючи інших варіантів, він звернувся до бабусі Катерини, котра з радістю прийняла його.

Через бабусю Роман знайшов роботу у колишній сирітській майстерні. Робота приносила задоволення, і здавалося, що все починає налагоджуватися.

Якось увечері він повернувся до Катерини і виявив там Софію – колишню сироту, яка виросла і перетворилася на приголомшливу дівчину.

Почалися стосунки, і Роман продовжив пошуки житла, внаслідок яких йому вдалося вийти на корумпованого чиновника, який віддав обіцяну квартиру своєму синові. Після розслідування правоохоронних огранів Роман нарешті отримав довгоочікувану квартиру.

Незабаром вони з Софією одружилися, причому бабуся Катерини грала на їхньому весіллі головну роль. Дізнавшись, що вони чекають на дитину, подружжя запросило Катерину жити з ними і допомагати виховувати їхню дитину.

Щаслива у своїй новій ролі коханого члена сім’ї, Катерина погодилася здавати свою квартиру в оренду, забезпечуючи родині фінансове майбутнє.

КІНЕЦЬ.