Одного ранку Віра розпитувала свого чоловіка Андрія про те, о котрій годині він повернувся з корпоративної вечірки напередодні ввечері. Андрій спробував відмахнутися від її розпитувань, але Віра виявила підозрілість і повідомила, що знає, що він прийшов додому о другій годині ночі. Вона вимагає пояснень його запізнення, звертаючись до нього на прізвище, що йому ніколи не подобалося. Віра вже чула деякі подробиці про вечірку від свого двоюрідного брата, який працював у тому самому офісі, що й Андрій.

Вона запитала його, чи він справді поїхав з вечірки на таксі з трьома жінками-колегами, і поцікавилася, чому йому знадобилося майже три години, щоб дістатися додому. Андрій почав нер вувати, насилу згадуючи події тієї ночі. Після закінчення вечірки об 11 годині вечора Андрій та кілька колег по роботі поїхали додому на таксі. Під час поїздки дві жінки вийшли з таксі, залишивши в машині лише Андрія та жінку на ім’я Оксана.

Потім Оксана відключилася на задньому сидінні, тому Андрій півгодини намагався зв’язатися із заступником директора, щоб дізнатися її адресу. Зрештою, він отримав адресу та попросив таксиста відвезти їх туди. Після прибуття Андрій зателефонував чоловікові Оксани через домофон, допоміг йому підняти її до квартири на п’ятому поверсі та дав кілька порад, що робити вранці, перш ніж піти.

Потім він викликав інше таксі, яке відвезло його додому. Віра, не задовольнившись його поясненням, вимагає дізнатися, звідки взялися плями помади на його сорочці. Андрій стверджував, що поняття не має, тому що під час вечірки тримався на відстані від усіх і був у костюмі, коли допомагав Оксані. Пізніше, коли Андрій оглянув сорочку, не виявив на ній слідів помади. Віра зізналася, що пожартувала, і її веселий сміх наповнив кімнату.

КІНЕЦЬ.