Нещодавно в рідної сестри моєї мами був ювілей, їй 55 років. Моя тітка запросила додому всю нашу родину. Коли всі розійшлися, вона попросила мене порахувати подаровані гроші. Я стала відкривати конверти, але дарма я погодилася на це
Моя рідна тітка взагалі за незрозумілим для мене принципом проводить свої дні народження, це дивно дуже для мене.
Дуже показовим був її ювілей, який вона святкувала, на який вона запросила всю свою родину чималу.
Їй виповнилося якраз 55 років, і вона вирішила відсвяткувати з усім розмахом.
На цей свій ювілей моя тітка Олена запросила багато своїх знайомих та родичів.
Щиро кажучи, там були люди, яких я взагалі ніколи до того не бачила і не знала, хто вони такі, адже серед родичів було чимало її колег та знайомих людей.
Свято моя тітка влаштовувала в себе вдома, у неї хороша простора двокімнатна квартира.
Я з мамою і одна з її невісток допомагали їй накрити святковий стіл. Гостей було досить таки багато.
Думаю, що зараз багато людей на дні народження дарують гроші, тому що важко вгадати з подарунком, а якщо подарувати грошима, то іменинник сам собі може купити те, що потрібно.
А тим паче, в наші часи життя непросте, не хочеться викидати гроші на якісь дрібниці, бо розумієш, що людина їх може витратити на те, що їй дійсно потрібно.
Тітчин ювілей ми відсвяткували гарно.
Після того, як гості розійшлися, вона попросила допомогти їй порахувати подаровані ними гроші.
Грошей зібралося багато. Однак, виявилося, що були і ті, хто дарував не грошима, а приніс подарунки.
Моя тітка Олена щиро обурювалася цьому:
«Як так можна було мені не подарувати гроші, навіщо мені ця річ зараз, ще й дешева така».
Зрозуміло, що завжди хочеться, щоб тобі подарували саме те, що потрібно.
Але потрібно врахувати, що моя тітка має свій невеличкий магазинчик і займається продажем одягу.
Тому вона завжди на дні народження дарує не гроші, а якісь недорогі речі, які сама дешево купує, щоб продавати у роздріб дорожче і заробляти на цьому.
Наприклад, інша моя родичка подарувала їй 1000 гривень, а моя тітка подарувала їй тоненьку ковдру за 300 гривень.
Тобто зрозуміло, на чию користь робляться подарунки.
Ми з моєю мамою, на цей раз, подарували смартфон своїй тітці, так як вона дуже просила, вона прямим текстом сказала нам, що чекає від нас у подарунок телефон, бо її поламався, а ми її найближча родина, більше нікому такий зробити подарунок їй.
Але у відповідь тітка моїй мамі якийсь дешевий хала подарувала, а мені нічну сорочку.
І навіщо тоді після такого обурюватися?
Якщо хочеш, щоб тобі подарували щось вартісне, аби принесли чималу суму грошей, то і тобі самому потрібно дарувати таке ж. Я так вважаю.
Ми з моєю мамою взагалі не хочемо ходити до неї на дні народження та свята, а вона нас постійно кличе, ще й перепитує по кілька разів чи ми не забули на котру годину.
Як правильно вчинити, я навіть не знаю?
Хіба так мають поводитися рідні люди? Я ніколи не отримую радості на її святі, адже вона вкінці, коли всі розходяться, постійно всім не задоволена.
От як не ходити до рідної сестри мами у гості, щоб вона й не образилася на нас? Що їй казати?
КІНЕЦЬ.