Ми одружилися 10 років тому, а нещодавно я дізналася, що чоловік має kоханку – ось уже третій рік. Дізналася я випадково, він мені про це нічого не говорив.

Але якщо ти любиш іншу жінку, навіщо тоді залишаєшся зі мною? У мене є підозри, що зустрічаються вони мало не щодня.

Але ввечері він знову вдома. Приходить, вечеряє, грається з донькою. До речі, він її обожнює, і як батько він справді прекрасний. Іноді ми ходимо до ресторану, подарунки, квіти, усі справи.

Не розумію його. Якось я була на консультації у фахівця, і вона пояснила мені, чому він, та й інші чоловіки, так чинять.

Виявляється, що дружина – це жінка, яку чоловік колись полюбив, можливо, кохає досі.

Але згодом на плечі жінці звалюється весь обов’язок по дому та дітям, а це вимагає зусиль – як підсумок, ”крадіжка” краси та привабливості.

Отже дружина часто без настрою. А kоханка завжди рада його появі.

Вона не обтяжена якимось тягарем сімейного життя, отже, завжди у формі, у позитивному настрої, сповнена енергії та сил.

Чоловік насолоджується всім цим. З коханкою приємно сходити до ресторану, та й друзям її показувати не соро мно.

Але є один момент: якщо kоханка стане дружиною – то по суті чоловік змінить шило на мило.

А навіщо йому це потрібне? Плюс до всього, якщо є діти, стосунки з ними не можна просто порвати, як це можна зробити з колишньою дружиною. Звичайно, є чоловіки, які можуть зробити це без зазріння совісті, але їх, як правило, меншість.

Отже, висновок чоловікові так просто вигідно. Він не дурень, щоб уникати сім’ї і одружуватися з kоханкою. Але мені від цього факту чомусь не легше.

КІНЕЦЬ.