У моєї свекрухи є один син (мій чоловік) та дві дочки. Раніше з нею ми спілкувалися досить прохолодно, і я від неї не чекала на увагу. Але потім зблизилися, почали більше спілкуватися. Я до неї ставлюся тепло, але проблема в тому, що я почала чекати взаємності.

Вона з одного боку каже, що я їй як донька. Але при цьому буває, дратується на мене, може нагрубіянити. Іноді розмовляє добре, інколи ж прямим текстом скаже: «я тобі не довіряю, як подрузі і цього ніколи не буде».

Або каже, що завжди більше люблять дітей та онуків, які живуть близько, і я не маю ображатися на це. Може сказати: мені зараз не до спілкування з тобою.

Ми із чоловіком досить забезпечені, завжди грошима допомагаємо, на ліки, на відпочинок відправляємо, ремонти робимо, техніку купуємо. Вона ж спілкується зі мною чудово, поки я ходжу з нею по магазинах і все їй купую, решту часу або ігнорує, або на мої спроби спілкуватися видає образливі фрази, як їй зараз не до нас.

Весь час каже, що я не повинна ображатися, що їй просто ніколи, але мені ж постійно скаржиться на доньок, що вони їй рідко дзвонять і приїжджають, як їй не вистачає від них уваги.

Тобто на доньках час вона завжди знаходить. Матеріально вони не допомагають, але вона завжди їх виправдовує, що вони нібито грошей не мають (на мій погляд, просто не хочуть).

У нас двоє хлопчаків, старших за інших онуків, так не раз мені було сказано, що внучки їм миліші, бо вони дівчатка, маленькі й гарненькі. Дуже мене це зачіпає. Ще вона спілкується добре після того, як мене образить. Як бачить, що я розтанула, так одразу в ігнор.

Мені незрозуміло, навіщо вона завжди так прямо мені все висловлює? Нерозумна? Або спеціально зачепити хоче? Або і справді хоче, щоб я відстала і не спілкувалася, а тільки гроші давала?

Чи може її матеріально покарати? Жінки-свекрухи, порадьте, як мені зрозуміти свою другу маму, як поводитися з нею? Я б не сказала, що вона ревнує сина, ми разом уже другий десяток і загалом мені здається, вона до мене звикла і давно прийняла до родини.

КІНЕЦЬ.