Як навчитися, не накручувати себе? Маю сусідку, вона орендує квартиру. Ця сусідка любитель слухати голосно музику, стіни такі тонкі, що чути кожне слово. Через день буває і щодня. Я не хочу засуджувати її за часті компанії, все розумію, вона молода жінка, вільна, я так розумію, що розлучена і ці компанії звісно галасливі, інакше й бути не може, коли людям весело. Усе це розумію.

Ось уже рік, як я дратуюся з цього приводу. Самі господарі квартири живуть в іншому місті і їм байдуже, що через їхні квартирантів страждають сусіди. Тому на них ніяк не вплинути, слухають музику, ну і що. До компаній я звикла галасливих, добре вже вони не так часто. Але музика грає дуже голосно.

Думала знайти колонку величезну, привезти і також голосно включити і йти з дому, але за іншою стіною нещодавно народила жінка і немовля, я не можу завдавати їм шкоди. Намагалася із сусідкою якось порозумітися, спілкувалися і не раз по-доброму, без конфліктів.

Вона плаче, що самотня, чоловіка намагається знайти, але все не те. І я подумала і вирішила познайомити її з моїм одиноким другом, він у розлученні, діти в нього вже дорослі, живе один у своєму будинку. Ми з ним знайомі років 20, багато що знаємо одне про одного.

І вчора я їх познайомила, вони обмінялися номерами, фотками, начебто сподобалися зовні. Але що там буде далі, ніхто не знає. Може, ще й будуть разом щасливі чи розійдуться. Перше моє бажання, щоб ця сусідка з’їхала. Тому що вона не розуміє, що окрім неї в будинку живуть люди, вона посміхається та робить вигляд, що все нормально. Говорить: «а що, хіба чути?».

А я переживаю і накрутила себе в тому, що якщо вони далі спілкуватимуться, то він може багато розповісти про мене те, чого вона не знає, там немає нічого жахливого, просто так я була для неї закрита книга. Попросити його про мене не казати? Марно, у нього язик 5 метрів. Сьогодні вже шкодую, що познайомила їх. Але вчорашній день не повернути, щоби все виправити. Ну ось якось так.

КІНЕЦЬ.