Я працюю завідуючою в поліклініці. Буває так, що допізна залишаюся на роботі, багато справ і купа папірців не відпускають мене додому.

Раніше я не звертала уваги на своїх прибиральниць, але ось саме ця дівчина змусила мене подивитися на неї. Худорлява дівчина мила підлоги ганчіркою і зрідка дивилася голодними очима на пряники, які я приносила з собою на роботу.

На повноцінний обід у мене не було часу, доводилося так перекушувати. Я запропонувала дівчині пригоститися пряником, а вона скромно відмовилася. Тоді я поставила нам чай, так і познайомилася з Валею.

Валя була студенткою технікуму, сама з села. Вдома у мами ще 4 дітей, так що вона не в силах надсилати їй гроші.

Тому доводиться підробляти після навчання прибиральницею. Так практично кожен день я бачилася з Валею, ми багато розмовляли. Я намагалася кожен раз приносити що-небудь солодке.

Шкода було худу дівчину. Але якось раз всі цукерки залишилися на місці, а замість Валі прийшла якась прибиральниця в роках.

Вона сказала, що Валю звільнили, їй постійно було поrано. Я стала хвилюватися, тому дочекалася Валю після її уроків у технікуму. Вона не очікувала мене побачити, але була дуже рада.

Дівчина розповіла мені стару як світ історію… Зустрічалася вона з хлопцем, заваrітніла, а він її kинув. Позбавлятися від дитини вона не хоче, але повертатися в село теж не варіант.

Мама не зможе годувати ще один зайвий рот. Я запитала, як у Валі з бухгалтерією — а вона її просто обожнює. Тому я запропонувала дівчині договір.

Вона буде працювати у мене, після п0логів дам їй пару місяців відпустки, а потім знову буде працювати у мене помічником бухгалтера. Валя навіть розридалася від щастя. Так я знайшла собі не тільки хорошого співробітника, але і вірну подругу.

КІНЕЦЬ.