Ми з чоловіком завжди мріяли про заміський будинок. Просто ми не хотіли весь час жити в місті, тому планували влаштувати своє гніздечко на природі.

Нарешті наша мрія стала реальністю, коли ми kупили невеликий заміський будинок.

Ми відразу ж вирішили найняти ремонтну бригаду, щоб привести все в порядок, тому що ми не могли приїжджати туди щодня.

Як тільки ми в’їхали на подвір’я, до нас підійшла жінка.

Вона виглядала так, наче їй було за шістдесят, хоча навіть молоді позаздрили б її активності.

Вона представилася Ганною, нашою сусідкою, і почала розповідати нам про село і його мешканців.

Незабаром ми виявили, що вона була невблаганною людиною, яка поводилася так, ніби ми були в неї в гостях, а не навпаки.

Вона завжди знаходила привід прийти до нас додому і дати непрохану пораду.

Ми не могли дочекатися, коли вона піде, і майже не відпочивали під час нашого перебування на вихідних.

Якось я kупила багато саджанців чагарників та квітів, щоб посадити їх навколо нашого будинку.

Одразу ж з’явилася Ганна і почала вчити мене, як це робити правильно.

Наступного ранку я помітила, що деякі з моїх саджанців зникли, і ми виявили їх на її клумбі. Коли ми запитали її про це, вона пояснила, що люди в селі діляться всім, і що ми теж зобов’язані чинити так.

Нам нічого не залишалося, як збудувати високий паркан і поставити камери відеоспостереження.

КІНЕЦЬ.